Quand les banlieusards sortent - Casey

Ils suent, ils tremblent, ils courent à toutes jambes

Ils prient même le ciel quand on se rassemble

De peur que ça flambe

Ils se cachent et puis verrouillent leurs portes

La nuit quand les banlieusards sortent

Ils voudraient qu’on reparte

Qu’on les laisse seuls

Ils nous voient, ils s'écartent

Dès qu’on arrive, ils s’agitent vite

Tous en fuyant vers leurs apparts

La nuit quand les banlieusards sortent

Fermez vos portes et puis lumières éteintes

Priez les mains jointes, car les banlieusards sortent

Les rues sont désertes et la ville semble morte

Et toutes les sirènes d’alarme sonnent l’alerte

Les polices les plus expertes

Organisent des cellules de crise et se concertent

Se conseille chacune pour savoir comment on se comporte

La nuit quand les banlieusards sortent

Plus aucune vitrine ouverte

Grands patrons et banquiers sont sous bonne escorte

Politiciens inquiets, redoutant dégâts et pertes

Demandent à l’armée de venir prêter main-forte

Et toutes les places sont recouvertes

De hauts parleurs qui crachent et puis colportent

Le plan d’sécurité, et éviter que la panique ne l’emporte

La nuit quand les banlieusards sortent

Ils suent, ils tremblent, ils courent à toutes jambes

Ils prient même le ciel quand on se rassemble

De peur que ça flambe

Ils se cachent et puis verrouillent leurs portes

La nuit quand les banlieusards sortent

Ils voudraient qu’on reparte

Qu’on les laisse seuls

Ils nous voient, ils s'écartent

Dès qu’on arrive, ils s’agitent vite

Tous en fuyant vers leurs apparts

La nuit quand les banlieusards sortent

L’heure est grave quand on arrive

Des familles entières se réfugient à la cave

Amènent avec elle, juste de quoi survivre

Comme l’indiquent les instructions qu’elles reçoivent

Certains s’enivrent et puis écrivent

Leurs testaments sur la bouteille qu’ils boivent

D’autres lisent ces livres saints qui aident à tenir et réconfortent

La nuit quand les banlieusards sortent

Des âmes trop craintives trouvent

Que les autorités devraient signer la trêve

D’autres se pincent fort la peau et ouvrent

Les yeux, croyant faire vraiment un mauvais rêve

Certains s'énervent, disent que ça prouve

Que depuis longtemps il fallait qu’on les achève

Mais tous au fond éprouvent

Peur, fièvre et diarrhée beaucoup trop forte

La nuit quand les banlieusards sortent

Ils suent, ils tremblent, ils courent à toutes jambes

Ils prient même le ciel quand on se rassemble

De peur que ça flambe

Ils se cachent et puis verrouillent leurs portes

La nuit quand les banlieusards sortent

Ils voudraient qu’on reparte

Qu’on les laisse seuls

Ils nous voient, ils s'écartent

Dès qu’on arrive, ils s’agitent vite

Tous en fuyant vers leurs apparts

La nuit quand les banlieusards sortent

Ça brûle, ça crame

Ça tourne au drame

Ça sent le crime

Et ça sort les armes

Et on tue des hommes

Et on voit des flammes

Et des uniformes

Donc on planque des lames

Ça s’envenime sans états d'âme

Et on les allume sur le bitume

Et on les dégomme, et on les décime

Et on les décharne avec des mines

Nous que l’on qualifie de polygames

Nous que l’on élève au rang de vermines

Nous que l’on dit fumeurs de Marie-Jeanne

Nous que l’on condamne, emprisonne et puis supprime

Ils suent, ils tremblent, ils courent à toutes jambes

Ils prient même le ciel quand on se rassemble

De peur que ça flambe

Ils se cachent et puis verrouillent leurs portes

La nuit quand les banlieusards sortent

Ils voudraient qu’on reparte

Qu’on les laisse seuls

Ils nous voient, ils s'écartent

Dès qu’on arrive, ils s’agitent vite

Tous en fuyant vers leurs apparts

La nuit quand les banlieusards sortent

Вони потіють, тремтять, бігають на максимальній швидкості

Вони навіть моляться до неба, коли ми збираємося

Щоб не горіло

Вони ховаються, а потім замикають свої двері

Вночі, коли пасажири виходять

Вони хотіли б, щоб ми пішли

Нехай залишаться в спокої

Вони нас бачать, віддаляються

Як тільки ми приїжджаємо, вони швидко рухаються

Усі тікають до своїх квартир

Вночі, коли пасажири виходять

Закрийте двері, а потім погасіть світло

Моліться, склавши руки, щоб пасажири вийшли

Вулиці безлюдні, а місто здається мертвим

І всі сигнальні сирени б'ють на сполох

Найпрофесійніші шрифти

Організуйте кризові осередки та консультуйтеся один з одним

Радить один одному знати, як ми поводимося

Вночі, коли пасажири виходять

Більше немає відкритих вікон

Великі боси та банкіри під хорошим конвоєм

Політики хвилюються, боячись збитків і втрат

Попросіть армію прийти і подати руку

І всі місця закриті

Динаміки, які плюють, а потім торгують

План безпеки та запобігання паніці

Вночі, коли пасажири виходять

Вони потіють, тремтять, бігають на максимальній швидкості

Вони навіть моляться до неба, коли ми збираємося

Щоб не горіло

Вони ховаються, а потім замикають свої двері

Вночі, коли пасажири виходять

Вони хотіли б, щоб ми пішли

Нехай залишаться в спокої

Вони нас бачать, віддаляються

Як тільки ми приїжджаємо, вони швидко рухаються

Усі тікають до своїх квартир

Вночі, коли пасажири виходять

Година серйозна, коли ми приїжджаємо

У льох ховаються цілі родини

Візьміть з нею, достатньо, щоб вижити

Як зазначено в інструкціях, які вони отримують

Деякі напиваються, а потім пишуть

Їхні заповіти на пляшку, яку вони п'ють

Інші читають ці священні книги, які допомагають тримати і втішити

Вночі, коли пасажири виходять

Надмірно налякані душі знаходять

Щоб влада підписали перемир'я

Інші сильно щипають шкіру і відкривають її

Очі, думаю, що мені справді сниться поганий сон

Дехто злиться, мовляв, це доводить

Що довго їх треба було закінчити

Але все в глибині душі відчувають

Страх, лихоманка і занадто сильна діарея

Вночі, коли пасажири виходять

Вони потіють, тремтять, бігають на максимальній швидкості

Вони навіть моляться до неба, коли ми збираємося

Щоб не горіло

Вони ховаються, а потім замикають свої двері

Вночі, коли пасажири виходять

Вони хотіли б, щоб ми пішли

Нехай залишаться в спокої

Вони нас бачать, віддаляються

Як тільки ми приїжджаємо, вони швидко рухаються

Усі тікають до своїх квартир

Вночі, коли пасажири виходять

Горить, горить

Це перетворюється на драму

Це пахне злочином

І виймає зброю

І ми вбиваємо чоловіків

І ми бачимо полум’я

І уніформа

Отже, ми приховуємо леза

Воно загострюється без вагань

І запалюємо їх на бруківці

І ми їх збиваємо, і ми їх збиваємо

А ми їх мінами виснажуємо

Ми, яких називають багатоженцями

Ми, зведені в ранг шкідників

Ми, яких Марі-Жанна називає курцями

Ми, які засуджені, ув'язнені, а потім придушені

Вони потіють, тремтять, бігають на максимальній швидкості

Вони навіть моляться до неба, коли ми збираємося

Щоб не горіло

Вони ховаються, а потім замикають свої двері

Вночі, коли пасажири виходять

Вони хотіли б, щоб ми пішли

Нехай залишаться в спокої

Вони нас бачать, віддаляються

Як тільки ми приїжджаємо, вони швидко рухаються

Усі тікають до своїх квартир

Вночі, коли пасажири виходять