La Casa - Caramelos de Cianuro, Raquel Sofía

Ahora salgo y me emborracho

Veo la noche hacerse el día

Desayuno con un cacho y con una fría

Desde que te has ido, mi vida ha sido

Control y descontrol

Ya vi todas las de ovnis, las de sangre y las de zombies

En estado vegetal frente al televisor, inmóvil

Cada noche es más negra

Y ya no me alegra ni el alcohol

Porque esta casa ya no es un hogar

Desde que te fuiste, sola y triste

Paredes frías, camas vacías

Siento sin tu aliento el tiempo lento

Porque esta casa ya no es un hogar

Desde que te fuiste, sola y triste

Paredes frías, camas vacías

Tanto tengo y tanto me arrepiento

Y ahora voy tratando de evitar algo que me conmueva

Hibernando como un animal en una cueva

Desde que te has ido, mi vida ha sido

Soledad, desolación

Ya vi todas las de ovnis, las de sangre y las de zombies

En estado vegetal frente al televisor, inmóvil

Cada noche es más negra

Y ya no me alegra ni el alcohol

Porque esta casa ya no es un hogar

Desde que te fuiste, sola y triste

Paredes frías, camas vacías

Siento sin tu aliento el tiempo lento

Porque esta casa ya no es un hogar

Desde que te fuiste, sola y triste

Paredes frías, camas vacías

Tanto tengo y tanto me arrepiento

Esta casa no es hogar

Desde que te fuiste nada más

Es fria, es vacía

Siento sin tu aliento el tiempo lento

Esta casa no es hogar

Desde que te fuiste nada mas es fría, es vacía

Tanto tengo y tanto me arrepiento

Тепер я виходжу і напиваюся

Я дивлюся, як ніч перетворюється на день

Сніданок шматочком і застудою

З тих пір, як тебе не стало, моє життя було

контроль і відсутність контролю

Я вже бачив усі про НЛО, про кров і про зомбі

У вегетативному стані перед телевізором, нерухомо

Кожна ніч темніша

І навіть алкоголь мене не радує

Бо цей будинок уже не дім

Відколи ти пішов, один і сумний

Холодні стіни, порожні ліжка

Я відчуваю без твого дихання повільний час

Бо цей будинок уже не дім

Відколи ти пішов, один і сумний

Холодні стіни, порожні ліжка

У мене так багато і я так шкодую

А тепер я намагаюся уникати чогось, що мене хвилює

Сплячка, як тварина в печері

З тих пір, як тебе не стало, моє життя було

самотність, спустошеність

Я вже бачив усі про НЛО, про кров і про зомбі

У вегетативному стані перед телевізором, нерухомо

Кожна ніч темніша

І навіть алкоголь мене не радує

Бо цей будинок уже не дім

Відколи ти пішов, один і сумний

Холодні стіни, порожні ліжка

Я відчуваю без твого дихання повільний час

Бо цей будинок уже не дім

Відколи ти пішов, один і сумний

Холодні стіни, порожні ліжка

У мене так багато і я так шкодую

Цей будинок не є домом

оскільки ти більше нічого не залишив

Холодно, пусто

Я відчуваю без твого дихання повільний час

Цей будинок не є домом

Оскільки ти пішов, більше нічого не холодно, там порожньо

У мене так багато і я так шкодую