La Route - Caracol

Si la route savait dire:

«Prends-moi, prends-moi»

Me le soufflerait-elle

De chacune de ses 1000 voix?

Si la route savait rire

Se moquerait-elle de moi?

Sachant que je veux fuir

Sans trop savoir pourquoi

Sachant que je veux fuir

En marchant sur ses 1000 bras

Qui sait quand la route cessera de vouloir de moi?

De qui suis-je l’otage quand je cours sans toi?

D’une valse

Profonde

Jusqu'à ce que je tombe

Quand la route me criera:

«Rends-moi, Rends-moi»

Tous les chemin-serpents

Que j’ai incrusté en toi

Quand la route demandera

«Allez, donne-moi»

Tribut pour chaque passage

Pour chaque erreur féconde

Faudra que je réponde:

«Reviens à toi

Quand même tu brandiras

Une à une tes 1000 lois

Comment pourrais-je te rendre

Le plus vrai des tatouages

Celui que le temps aura imprimé sur moi?»

Якби дорога могла сказати:

«Візьми мене, візьми мене»

Чи прошепотіла б вона мені

Кожного з його 1000 голосів?

Якби дорога вміла сміятися

Вона буде сміятися з мене?

Знаючи, що я хочу втекти

Не знаючи чому

Знаючи, що я хочу втекти

Ходьба на 1000 руках

Хто знає, коли дорога перестане хотіти мене?

Чий я заручник, коли біжу без тебе?

Вальсу

глибокий

Поки я не впаду

Коли дорога волає до мене:

«Поверни мені, поверни мені»

Всі зміїні стежки

Що я вклав у вас

Коли дорога просить

"Давай, дай мені"

Данина за кожен пропуск

За кожну плідну помилку

Мені доведеться відповісти:

«Повернуся до вас

Хоч ти розмахуй

Один за одним ваші 1000 законів

Як я міг тобі повернути

Найсправжніші татуювання

Один час залишив на мені відбиток?»