Certitudes - Caracol

Le bonheur rebelle, le bonheur infidèle

Entre mes doigts se glisse, qu'à cela ne tienne

De mes certitudes, peu sont éternelles

Entre mes mains reposent celles que j’ai faites miennes

J’ai couru et couru, couru à perdre haleine

Chacun des détours en valait la peine

J’ai souri, nargué ma douleur

Fait un face-à-face avec ma peur

Ça aura valu la peine

Et les doutes me frôlent à peine

Ça aura valu la peine

Comme les certitudes sont belles

Des mots qui s’emmêlent, faux-pas dans la poussière

Et moi la tête haute, moi la tête fière

Une porte s’ouvre puisqu’une autre se ferme

Certitude rare, certitude claire

J’ai couru et couru, couru à perdre haleine

Chacun des détours en valait la peine

Ça aura valu la peine

Et les doutes me frôlent à peine

Ça aura valu la peine

Comme les certitudes sont belles

Ça aura valu la peine

De courir à perdre haleine

Ça aura valu la peine

Et les doutes me frôlent à peine

Comme les certitudes sont belles

Бунтівне щастя, невірне щастя

Між пальцями ковзає, годі

З моїх певностей небагато вічних

У моїх руках лежать ті, що я зробив своїми

Біг і біг, задихався

Кожен обхід був того вартий

Я посміхнувся, висміяв свій біль

Віч-на-віч зі своїм страхом

Це було того варте

І сумніви ледве торкаються мене

Це було того варте

Як прекрасна впевненість

Слова, які заплутуються, помилки в пилу

А я з високо піднятою головою, я з головою гордою

Одні двері відкриваються, а інші закриваються

Рідкісна певність, чітка певність

Біг і біг, задихався

Кожен обхід був того вартий

Це було того варте

І сумніви ледве торкаються мене

Це було того варте

Як прекрасна впевненість

Це було того варте

Задихатись

Це було того варте

І сумніви ледве торкаються мене

Як прекрасна впевненість