Clouds Of Dementia - Candlemass

Jaded and demented

In the attic the bonemen soared

I slammed the door behind me

Reality was no more

The screams of the demented

Follows me where I go

A secret door I entered

Leads to the everflow… oh no…

And the days before sunrise are the worst

When my mind… goes from friend to foe

So I stare into the wall of gloom

Where the troops of deceit and sickness loom

Confused and delusive

I stand where I stand

In the dungeons, in the chaos

Thought the truth would set me free

The cries of the demented

I tried to shut them out

So I did what they wanted

But failed… with poison glass and rope

And the days before sunrise are the worst

When my mind gets challenged by my foes

So I stare into the wall of gloom

Where the troops of darkness loom

The clouds in my veins

The clouds in my gaze

The sum of my pain

The same every day

Знесилений і божевільний

На горищі злетіли кістяки

Я грюкнув за собою двері

Реальності більше не було

Крики божевільних

Слідує за мною, куди я йду

Таємні двері, в які я увійшов

Приводить до вечного потоку… о ні…

А дні до сходу сонця найгірші

Коли мій розум… переходить від друга до ворога

Тож я дивлюсь у стіну темряви

Де вимальовуються війська обману й хвороби

Розгублений і оманливий

Я стою там, де я стою

У підземеллях, у хаосі

Я думав, що правда звільнить мене

Крики божевільних

Я намагався закрити їх

Тож я робив те, що вони хотіли

Але не вдалося… з отруйним склом і мотузкою

А дні до сходу сонця найгірші

Коли моєму розуму кидають виклик мої вороги

Тож я дивлюсь у стіну темряви

Де вимальовуються війська темряви

Хмари в моїх жилах

Хмари в моєму погляді

Сума мого болю

Те саме щодня