Maria - Camané

Tenho cantado esperanças…

Tenho falado d´ amores…

Das saudades e dos sonhos

Com que embalo as minhas dores…

E eu cuidei que era poesia

Todo esse louco sonhar…

Cuidei saber o que é vida

Só porque sei delirar…

Eram fantasmas que a noite

Trouxe, e o dia levou…

À luz da estranha alvorada

Hoje minha alma acordou!

Esquece aqueles cantos…

Só agora sei falar!

Perdoa-me esses delírios…

Só agora soube amar

Я співав надії...

Я говорив про кохання...

Скучаю за тобою і мріями

Як запакувати свій біль...

І я подумав, що це поезія

Всі ці божевільні мрії...

Я подбала знати, що таке життя

Просто тому, що я вмію бути в маренні...

Тієї ночі вони були привидами

Приніс, і день зайняв...

У світлі дивної зорі

Сьогодні моя душа прокинулася!

Забудь ті куточки...

Тільки тепер я вмію говорити!

Вибачте мені ці марення...

Тільки тепер я вміла любити