Fado Penélope - Camané

Sagrado é este fado que te canto

Do fundo da minh´alma tecedeira

Da noite do meu tempo me levanto

E nasço feito dia à tua beira

Passei por tantas portas já fechadas

Com a dor de me perder pelo caminho

A solidão germina nas mãos dadas

Que dão a liberdade ao passarinho

E enquanto o meu amor anda em viagem

Fazendo a guerra santa ao desespero

Eu encho o meu vazio de coragem

Fazendo e desfazendo o que não quero

A fome de estar vivo é tão intensa

Paixão que se alimenta do perigo

De o chão em que se inscreve a minha crença

Só ter por garantia ser antigo

Священна ця фадо, яку я тобі співаю

З дна моєї ткацької душі

З ночі свого часу я встаю

І я народжувався як день поруч із тобою

Я пройшов через багато вже зачинених дверей

З болем від втрати себе на шляху

Самотність проростає в руці

Це дає птаху свободу

І поки моя любов подорожує

Доводити священну війну до відчаю

Я заповнюю свою порожнечу сміливістю

Робити і відмінювати те, чого я не хочу

Голод бути живим настільки сильний

Пристрасть, яка живиться небезпекою

З підлоги, де написана моя віра

Просто обов’язково старий