Hoje Sou Trovão, Pt. 2 - Fresno, Rashid, Caetano Veloso

A sós no tumulto, eu ocupo

Estopim do reduto, luto

Ante o luto que assombra feito vulto

Aos que ousaram ser livres, meu tributo

Fico puto quando eu mesmo dificulto, até tu, Brutus?

Mas não tem a ver com fama e seus quinze minutos

Senão sua voz inflama e liberta tipo induto, vamo

Não viu o mundo com fome?

Me diz

E a gente preocupada alimentando redes

Vi na vida um arcade

E meus heróis são meio Blade e meio Luke Cage

Continuo com sede

Meu caminho segue sem atrito com a verdade

Eu acredito na novidade

Meu grito é o trovão que vem pra anunciar a chegada da tempestade

Quem dera eu pudesse um dia

Ah, suspenso no tempo e são

Hoje, eu sou trovão

E se o sumo assoma, tipo Leci

Contra o preconceito que o padrão leciona

Desvio que redireciona a dor

A ponte que relaciona a vitória com o trabalhador

Mas empurrando com a barriga a montanha não move

Difícil que a fé se renove

Quase 2020, ao invés de carro voando

O que vejo aí é uma mentalidade do século XIX

Em qual buraco de minhoca o mundo se meteu?

Se inverteu, toma que o filho é teu

O progresso é uma nave que arremeteu

A falta que o filho da mãe do juiz não deu

Só que esse jogo é meu, eu complico

Calado eu não fico, mandamo no bico

Rua, ramifico, falou, multiplico

Eu vou comer desse pão e tacar fogo no circo

Eu vejo tanta harmonia

No meio dessa confusão

Hoje, eu sou trovão

Isso é revolução

É Vênus e Marte em total conjunção

Isso é revolução

Mulheres e homens em igual condição

Isso é revolução

Comida no prato pro povo sofrido

Isso é revolução

Seu grito calado vai ser ouvido

Isso é revolução

Liberdade pra amar quem a gente quiser

Isso é revolução

Mesmo sem motivos, eu não fico a pé

Isso é revolução

No meu horizonte o cenário é sombrio

Isso é revolução

Que importa é saber que eu não estou sozinho

A minha voz se fez clarão, me mostrou o caminho

O mundo vai te triturar se ousar sonhar sozinho

2018, irmão

Não existe mais tempo, irmão

Gritar contra o vento em vão

Não acalma furacão

Один у смуті я займаю

Редут запал, жалоба

Перед трауром, який переслідує, як фігура

Тим, хто наважився бути вільним, моя шана

Я злюся, коли сам ускладнюю, навіть ти, Бруте?

Але до слави та її п’ятнадцяти хвилин це не має нічого спільного

Інакше ваш голос запалить і звільнить вас, як спонукання, давайте

Хіба ти не бачив світ голодним?

Скажи мені

І стурбовані люди, які живлять мережі

У своєму житті я бачив аркаду

А мої герої наполовину Блейд і наполовину Люк Кейдж

Я залишаюся спраглий

Мій шлях йде без тертя з правдою

Я вірю в новинку

Мій крик — це грім, який сповіщає про прихід бурі

Я б хотів одного дня

Ах, призупинені в часі і вони

Сьогодні я грім

А якщо з’явиться сік, наберіть Лесі

Проти упереджень, яких навчає стандарт

Відхилення, яке перенаправляє біль

Міст, який пов’язує перемогу з робітником

Але штовхаючись черевом, гора не рухається

Вірі важко оновлюватися

Майже 2020 рік замість того, щоб літати на машині

Те, що я бачу, це менталітет 19 століття

В яку червоточину потрапив світ?

Якщо перевернуто, візьміть дитину – це ваша

Прогрес — це корабель, який спустився на воду

Відсутність, яку не надав син матері судді

Просто ця гра моя, я її ускладнюю

Тихо, я не залишаюся, ми надсилаємо рахунок

Вулиця, гілка, говорив, розмножуйся

Я з’їм цей хліб і підпалю цирк

Я бачу так багато гармонії

Серед цієї плутанини

Сьогодні я грім

це революція

Це Венера і Марс у повному з’єднанні

це революція

Жінки та чоловіки в однаковому стані

це революція

Їжа на тарілці для страждаючих людей

це революція

Твій тихий крик буде почутий

це революція

Свобода любити кого хочемо

це революція

Навіть без причини я не стою

це революція

На моєму горизонті краєвид похмурий

це революція

Важливо знати, що я не один

Мій голос промайнув, показав мені дорогу

Світ розчавить вас, якщо ви смієте мріяти наодинці

2018 брат

Немає більше часу, брате

Даремно кричати на вітер

не заспокоює ураган