Turmion Taival - Cadacross

M¤ veriset kent¤t aamunkoissa saavutin

rikin katku peitti l¶yhk¤n ruumiin m¤d¤nneen

N¤in miesten kaatuvan m¤ tuoksinassa taistelun

kuin koirat he vuosivat Is¤nmaansa puolesta

Raivoavan h¤r¤n lailla taisteluun m¤ k¤yn

ja huudan «Kuole Saatana!»

Verenmaku suussani ma syoksyn turmioon…

Urheasti katkeraan loppuun asti taistelin

uljaana m¤ kaaduin miekka syd¤mess¤in

tunsin tuskaa suloista ja kipua viilt¤v¤¤

kun liekit Helvetin ruoski haarniskaani

Raivoavan h¤r¤n lailla taisteluun m¤ k¤yn

ja huudan «Kuole Saatana!»

Verenmaku suussani ma syoksyn turmioon…

Viel’kerran m¤ nostan mun verisen p¤¤ni ja raivoan taivaisiin

viel’kerran m¤ kiroan taivaiset vallat ja suon niille Helvetin

Ruhjottu, raiskattu, verinen ruumiini on j¤tetty m¤t¤nem¤¤n

kohtaan katseen m¤ Tuonelan Herran porteilla Helvetin

Silm¤t nuo tappavat n¤¤n, m¤, Kuoleman Enkelin

Nuo kuolaavat Helvetinkoirat raastavat sieluni…

Urheasti katkeraan loppuun asti taistelin

uljaana m¤ kaaduin miekka syd¤mmess¤in

Tunsin tuskaa suloista kun maailma hiipui pois

jouduin n¶yrtym¤¤n m¤ eess¤ julman kohtalon

Pimeys peitti valon mieless¤ni mun

Miekka syd¤mess¤ni kentille nyt j¤in

Portit Helvetin eess¤in aukeni

Tulisen meren rannat ovat kotini ja ikuisuuteni

До кривавих полів я дійшов на світанку

сірчана чума вкрила гниле тіло гнилі

Так чоловіки врізаються в запах бійки

як собаки тужили за батьківщиною

Як розлючений бик, я йду в бій

і я кричу: «Помри сатана!»

Смак крові в роті я звинувачую в руйнуванні...

Я мужньо боровся до кінця

відважно впав із мечем у серці

Я відчув солодкий і різкий біль

коли полум'я пекла хлинуло мою броню

Як розлючений бик, я йду в бій

і я кричу: «Помри сатана!»

Смак крові в роті я звинувачую в руйнуванні...

Знову я піднімаю свою закривавлену голову і лютую до небес

ще раз проклинаю небесні сили і даю їм пекло

Моє розчавлене, зґвалтовано, закривавлене тіло залишилося гнити

до воріт Господа біля воріт пекла

Очі тих, хто вбиває Ангела Смерті

Ці слини пекельні собаки тремтять мою душу...

Я мужньо боровся до кінця

відважно впав із мечем у серці

Я відчув біль від солодкого, коли світ згасав

Мене спіткала жорстока доля

Темрява закрила світло в моїй свідомості

Меч у серці до полів тепер залишився

Ворота перед Пеклом відчинилися

Береги вогняного моря — мій дім і моя вічність