Дожди омывают кресты - Бутырка

Не праздник и не чьи-то именины

Собрали нас сегодня за столом

Вот год ещё прошел у нас родные

За Саню оренбургского нальем.

Молитвы мама за сыночка тихо скажет

За брат брат вновь душу изольет

А нам друзья так друга не хватает

Но если помним, значит он живет

Но если помним, значит он живет

Дожди омывают кресты

Не прячем здесь слезы и мы

С годами лишь память сильней

А в жизни все больше потерь

Дожди омывают кресты

Слезами с небес льют они

А в нашей душе лишь тоска

Когда покидают друзья

А оренбургские платки все так же в моде

Все так же тянется к людскому молодежь

Земной наш путь не бесконечная дорога

Но если помним, значит мы живем

Дожди омывают кресты

Не прячем здесь слезы и мы

С годами лишь память сильней

А в жизни все больше потерь

И надрывается душа и струны плачут

Вновь за ушедших льется звон колоколов

А наша память снова возвращает

Кто близок был, сейчас так далеко

Дожди омывают кресты

Не прячем здесь слезы и мы

С годами лишь память сильней

А в жизни все больше потерь

Дожди омывают кресты

Слезами с небес льют они

А в нашей душе лишь тоска

Когда покидают друзья

Не свято і не чиїсь іменини

Зібрали нас сьогодні за столом

Ось рік ще минув у нас рідні

За Саню оренбурзького наллємо.

Молитви мама за синочка тихо скаже

За брат брат знову душу виллє

А нам друзі так друга не вистачає

Але якщо пам'ятаємо, значить він живе

Але якщо пам'ятаємо, значить він живе

Дощі омивають хрести

Не ховаємо тут сльози і ми

З роками лише пам'ять сильніша

А в житті все більше втрат

Дощі омивають хрести

Сльозами з небес ллють вони

А в нашій душі лише туга

Коли покидають друзі

А оренбурзькі хустки так само в моді

Так само тягнеться до людської молоді

Земний наш шлях не нескінченна дорога

Але якщо пам'ятаємо, значить ми живемо

Дощі омивають хрести

Не ховаємо тут сльози і ми

З роками лише пам'ять сильніша

А в житті все більше втрат

І надривається душа і струни плачуть

Знову за тих, хто пішов, ллється дзвін

А наша пам'ять знову повертає

Хто близький був, зараз так далеко

Дощі омивають хрести

Не ховаємо тут сльози і ми

З роками лише пам'ять сильніша

А в житті все більше втрат

Дощі омивають хрести

Сльозами з небес ллють вони

А в нашій душі лише туга

Коли покидають друзі