Та4то (Версія "За туманом") - Бумбокс

та, что была со мной — где ты теперь?

на другой полосе, если можно вместе все

та, кого вел домой, недавно вроде бы.

на работе, на охоте ты.

спорю с самим собой — чудак!

ну давай дружить

както надо же жить = хлеб жевать, воду пить

болеть, глотать драже, комментить твой ЖЖ

настроение держать на восьмом этаже.

Знать бы хотя бы где ты с кем

тепло ли там я на твоей планете

слать бы тебе конверты как кай герде

кубики изо льда прямиком вникуда…

Знать бы хотя бы с кем да как ты

честно кормлю кота поливаю кактус

в гости к тебе идти по парапету

и не верить бреду, что тебя нету…"

Хочешь знать как живу

отпусти тетиву.

Наберу и сотру

напишу и порву

все на так себе лучше неплохо.

плыву на плаву.

нет назад не прошусь, зазвонит не проснусь

с кем встречаешь весну, кто приходит во сне.

извини, но я нет, не вернуть этих лет.

вот опять этот бред.

все спокойно.

привет.

Знать бы хотя бы где ты с кем

тепло ли там я на твоей планете

слать бы тебе конверты как кай герде

кубики изо льда прямиком вникуда…

Знать бы хотя бы с кем да как ты

честно кормлю кота поливаю кактус

в гости к тебе идти по парапету

и не верить бреду, что тебя нету…"

Понимаешь, это странно, очень странно,

Но такой уж я законченный чудак:

Я гоняюсь за туманом, за туманом,

И с собою мне не справиться никак.

Люди посланы делами,

Люди едут за деньгами,

Убегая от обиды, от тоски…

А я еду, а я еду за мечтами,

За туманом и за запахом тайги.

Пусть полным-полно набиты

Мне в дорогу чемоданы,

Память, грусть, невозвращенные долги.

А я еду, а я еду за туманом,

За мечтами и за запахом тайги.

та, що була зі мною, де ти тепер?

на іншій смузі, якщо можна разом все

та, кого вів додому, нещодавно начебто.

на роботі, на полюванні ти.

сперечаюся з самим собою — дивак!

Ну давай дружити

якось треба ж жити = хліб жувати, воду пити

хворіти, ковтати драже, коментувати твій ЖЖ

настрій тримати на восьмому поверсі.

Знати би хоча би де ти з кем

тепло там я на твоєї планеті

слати би тобі конверти як кай герде

кубики з льоду прямо вникуди.

Знати би хоча би з ким та як ти

чесно годую кота поливаю кактус

в гості до тебе йти по парапету

і не вірити марення, що тебе нема..."

Хочеш знати, як живу

відпусти тятиву.

Наберу і сотру

напишу і порву

все на так собі краще непогано.

пливу на плаву.

немає назад не прошусь, задзвонить не проснусь

з ким зустрічаєш весну, хто приходить у сні.

вибач, але я ні, не повернути цих років.

ось знову це марення.

все спокійно.

вітаю.

Знати би хоча би де ти з кем

тепло там я на твоєї планеті

слати би тобі конверти як кай герде

кубики з льоду прямо вникуди.

Знати би хоча би з ким та як ти

чесно годую кота поливаю кактус

в гості до тебе йти по парапету

і не вірити марення, що тебе нема..."

Розумієш, це дивно, дуже дивно,

Але такий вже я закінчений дивак:

Я гонюсь за туманом, за туманом,

І собі мені не справитися ніяк.

Люди послані справами,

Люди їдуть за грошима,

Втікаючи від образи, від туги…

А я їду, а я їду за мріями,

За туманом і за запахом тайги.

Нехай повним-повнісінько набиті

Мені в дорогу валізи,

Пам'ять, сум, неповернені борги.

А я їду, а я їду за туманом,

За мріями і за запахом тайги.