Пошла вон - Бумбокс

Мое имя могло бы звучать иначе:

Мелодичней, чем в этих устах жестоких.

Ты сказала, что нужен романтик-мальчик,

Но и дядя чтоб твердо стоял на почве.

На два фронта, как панда кунг-фу, фигачишь:

Днем - моя ты, его ты - в субботу ночью.

Не звони мне, не то ты опять заплачешь.

Почему, ты мне ответь, ты моя всего на треть?

И доколе мне в огне гореть?

Пошла вон.

Да, я сошел с ума.

Вон.

Ты все решишь сама.

Имени моего лихом не вспоминай.

Безымянная ты отныне.

Пошла вон.

Да, в утренний туман.

Вон.

Верь в свой самообман.

Только имени моего лихом не вспоминай.

У него тебя не отниму я.

Мне не больно.

Ведь ты мне хранила верность

В эпизодах, дозволенных нам судьбою.

В треугольник закованы мы были как в крепость.

Почему, ты мне ответь, ты была всего на треть?

И доколе мне в огне гореть?

Пошла вон.

Да, я сошел с ума.

Вон.

Ты все решишь сама.

Имени моего лихом не вспоминай.

Безымянная ты отныне.

Пошла вон.

Да, в утренний туман.

Вон.

Верь в свой самообман.

Только имени моего лихом не вспоминай.

У него тебя не отниму я.

Пошла вон.

Да, я сошел с ума.

Вон.

Ты все решишь сама.

Имени моего лихом не вспоминай.

Безымянная ты отныне.

Пошла вон.

Да, в утренний туман.

Вон.

Верь в свой самообман.

Только имени моего лихом не вспоминай.

У него тебя не отниму я.

Моє ім'я могло б звучати інакше:

Мелодичне, ніж у цих вустах жорстоких.

Ти сказала, що потрібний романтик-хлопчик,

Але й дядько щоб твердо стояв на ґрунті.

На два фронти, як панда кунг-фу, фігачиш:

Вдень – моя ти, його ти – у суботу вночі.

Не дзвони мені, бо ти знову заплачеш.

Чому, ти мені дай відповідь, ти моя всього на третину?

І доки мені у вогні горіти?

Пішла геть.

Так, я збожеволів.

Геть.

Ти все вирішиш сама.

Ім'я мого лихом не згадуй.

Безіменна ти відтепер.

Пішла геть.

Так, у ранковий туман.

Геть.

Вір у свій самообман.

Тільки імені мого лихом не згадуй.

У нього тебе не заберу я.

Мені не боляче.

Адже ти мені зберігала вірність

В епізодах, дозволених нам долею.

У трикутник закуті ми були як у фортецю.

Чому, ти мені відповідай, ти була лише на третину?

І доки мені у вогні горіти?

Пішла геть.

Так, я збожеволів.

Геть.

Ти все вирішиш сама.

Ім'я мого лихом не згадуй.

Безіменна ти відтепер.

Пішла геть.

Так, у ранковий туман.

Геть.

Вір у свій самообман.

Тільки імені мого лихом не згадуй.

У нього тебе не заберу я.

Пішла геть.

Так, я збожеволів.

Геть.

Ти все вирішиш сама.

Ім'я мого лихом не згадуй.

Безіменна ти відтепер.

Пішла геть.

Так, у ранковий туман.

Геть.

Вір у свій самообман.

Тільки імені мого лихом не згадуй.

У нього тебе не заберу я.