He Lived Alone in Town - Buffy Sainte-Marie

He lived alone in town

His friends were many and true

He drank and took the easy love

Of street girls that he knew

And he met a girl one day

Said «come home with me tonight»

«Oh no!»

she cried «I never will.»

And she left him there alone

And the days went by, and days

Went by and they did long

For each other every hour

But still she’d not be bound

«In the places of young men

I never will be found

But think you not that I don’t love

For my heart is ripe and full»

«How cold you are!»

he said

«I guess you must not care

For me.

But tell me

Where it is you’d go

For I’d take you anywhere»

«Then come to a forest green

Where I may love you free

Beyond the confines of your walls

And beyond the sweetest words»

«And beyond the mountains high

Beyond the fields of shame

And beyond the prettiest wedding ring

For I’d never take your name»

«And wander with me now

Or wander all forlorn

But know I love you, tearful one

Much more than I can show»

He could not understand

He thought she could not care

«Oh, take me far away,» she’d cried

And he could not hear her prayer

And he wandered off alone

To never know her dream

And she still dwells within the forest

Longing for his love

«So, wander with me now

Or wander off alone

But know I love you, tearful one

Much more than I can show»

Він жив один у місті

Його друзів було багато і вірних

Він випив і прийняв легке кохання

Про вуличних дівчат, яких він знав

І одного разу він зустрів дівчину

Сказав «їдь зі мною додому сьогодні ввечері»

"О ні!"

вона кричала: «Я ніколи не буду».

І вона залишила його там одного

І йшли дні, і дні

Пройшли і довго

Один для одного щогодини

Але все одно вона не була б зв’язана

«На місцях юнаків

Мене ніколи не знайдуть

Але не думайте, що я не люблю

Бо моє серце дозріло й повне»

«Яка тобі холодна!»

він сказав

«Мені здається, вам байдуже

Для мене.

Але скажи мені

Туди, де це ви б пішли

Бо я б тебе куди завів»

«Тоді приходьте до зеленого лісу

Де я можу любити тебе безкоштовно

За межі ваших стін

І крім найсолодших слів»

«І за горами високо

Поза полями сорому

І за межами найкрасивішої обручки

Бо я ніколи б не взяв твоє ім'я»

«А тепер блукай зі мною

Або заблукати

Але знай, що я люблю тебе, плаксива

Набагато більше, ніж я можу показати»

Він не міг зрозуміти

Він подумав, що їй байдуже

«О, відвези мене далеко», — кричала вона

І він не міг почути її молитву

І він побрев сам

Ніколи не знати її мрії

І вона досі живе в лісі

Туга за його коханням

«Тож блукай зі мною зараз

Або вийти на самоті

Але знай, що я люблю тебе, плаксива

Набагато більше, ніж я можу показати»