Il suo sorriso - Brunori SAS, Dente

Pensi veramente che il dolore sia funzione del tempo?

Eh già

Quindi tra un mesetto mi dovrei sentire già un poco meglio…

Già già

Spero che tu non lo dica solo perché io sto morendo

Mmm, ma no!

Perché il mio respirare sembra non avere più senso da quando

Da quando?

Il suo sorriso e il tuo sorriso

In un istante hanno deciso

Che non ci fosse più sul mio viso

Spazio per fare un altro sorriso

Mi dici «Caro amico sei distrutto, non sai più cosa stai dicendo»

Forse

«Casualmente l’ho incontrata, era fuori, stava piovendo»

Continua

Lei mi ha chiesto «mi accompagneresti sono senza l’ombrello»

Ombrello?

Sì, ma mica ce l’avevo io

Poi si è fatto tardi, son rimasto da lei, ma non pensare male, eh!

Oh, mica male eh!

Lei mi ha sorriso, io le ho sorriso!

Ed a quel punto lei ha deciso

Di avvicinare le labbra al mio viso

E in quel momento mi sarei ucciso

Ma il suo sorriso, il suo sorriso

È così dolce che mi ha confuso

Ora tu piangi, mi sembri deluso

Ma sono vittima del suo sorriso!

Na na na

Na na na

Io non so, io non so più a chi credere!

Uh uh uh

Il suo sorriso il suo sorriso, il suo sorriso e il tuo sorriso

Il suo sorriso è il suo sorriso, il suo sorriso è il suo sorriso

Poi si è fatto tardi e sei rimasto da lei, ma io non penso male no

Non sto nemmeno male, infatti canto, ah, dairira

Il suo sorriso il suo sorriso, il suo sorriso il suo sorriso

Ви справді думаєте, що біль є функцією часу?

Звичайно

Тож через місяць чи близько того я вже відчуваю себе трохи краще...

Добре

Сподіваюся, ти скажеш це не просто тому, що я вмираю

Ммм, але ні!

Тому що моє дихання, здається, не має сенсу

Відколи?

Його посмішка і твоя посмішка

За мить вирішили

Щоб цього вже не було на моєму обличчі

Знову простір для посмішки

Ти кажеш мені: "Дорогий друже, ти знищений, ти більше не знаєш, що говориш"

можливо

«Випадково я її зустрів, вона була надворі, йшов дощ»

Продовжується

Вона запитала мене: «Ти поїдеш зі мною тільки без парасольки»

Парасольку?

Так, але в мене його не було

Потім стало пізно, я залишився з нею, та не думай поганого, е!

О, непогано!

Вона посміхнулася мені, я посміхнувся їй!

І в цей момент вона вирішила

Щоб піднести твої губи до мого обличчя

І в цей момент я б убив себе

Але його посмішка, його посмішка

Це так мило, що мене збентежило

Тепер ти плачеш, виглядаєш розчарованим

Але я жертва його посмішки!

На на на

На на на

Я не знаю, я вже не знаю, кому вірити!

Угу

Його посмішка, його посмішка, його посмішка і твоя посмішка

Його посмішка - це його посмішка, його посмішка - це його посмішка

Потім стало пізно, і ти залишився з нею, але я не думаю погано, ні

Я навіть не хворий, насправді я співаю, ах, дайріра

Його посмішка — його посмішка, його посмішка — його посмішка