La Côtelette (je suis la femme) - Brigitte Fontaine

Je suis un’fanfreluche

Un p’tit chien en peluche

Je suis une fleur en pot

Je suis un bibelot

Je suis un bilboquet

Rien qu’un petit jouet

Je suis la femme

Je ne pens' pas avec ma tête

Qui sert à la décoration

Je n’ai pas d'âm' j’suis comme un' bête

D’abord j’ai les cheveux trop longs

Mes ongles c’est pas pour griffer

C’est pour y mettre du vernis

L’oreille c’est pas pour écouter

Pour les connaisseurs c’est un fruit

Je suis un’confiture

Je suis une pâture

Je suis un liseron

Je suis un édredon

Je suis une poupée

Et je suis un gibier

Je suis la femme…

Si j’ai un nez si j’ai deux pieds

Comm' si j'étais un être humain

C’est pour ne pas désorienter

Si j’ai deux yeux si j’ai deux mains

C’est seulement pour faire illusion

Que l’homme soit pas dépaysé

C’est une bonne imitation

On pourrait presque s’y tromper

Je suis un accoudoir

Je suis un reposoir

Un monstre familier

Une puce dressée

Poète prends ta lyre

Tu pourrais presque dire

Qu’il ne me manque

Que la parole

Я фанфрелюш

Маленька плюшева собачка

Я квітка в горщику

Я дрібничка

Я білбокет

Просто маленька іграшка

Я жінка

Я не думаю своєю головою

який використовується для прикраси

У мене немає душі, я як тварина

По-перше, моє волосся занадто довге

Мої нігті не для того, щоб чесати

Це щоб трохи відполірувати його

Вухо не для того, щоб слухати

Для поціновувачів це фрукти

Я варення

Я їжа

Я вьюнок

Я розрадник

Я лялька

А я граю

Я жінка...

Якщо у мене є ніс, якщо я маю дві ноги

Наче я людина

Не плутати

Якщо у мене два ока, якщо у мене дві руки

Це тільки для того, щоб обдурити

Щоб чоловік не був дезорієнтований

Це хороше уособлення

Ви майже можете помилятися

Я підлокітник

Я місце відпочинку

Знайомий монстр

Прямостояча блоха

Поет візьми свою ліру

Можна майже сказати

Що я не сумую

Нехай слово