L'orage est fini - Brigitte Fontaine, Areski Belkacem

Quand l’orage est fini

Nous nous couchons

Pour mourir de douceur

Sur des montagnes en cendres

Tout est pâle

Et nous sourions

Jusqu’au bout du monde

Nos mains usées jusqu'à la chair

Lentement s’avalent

Il n’est plus aucune heure

Sur ton visage

Les marques de la torture

Et une brume de bonheur

Sans remède

Après l’orage

Nous nous couchons dans la cendre

Pour oublier

Jusqu’au bout du monde

Коли закінчиться гроза

Ми спимо

Померти солодко

На ясенових горах

Все бліде

І ми посміхаємося

До кінця світу

Наші руки зношені до тіла

Повільно ковтати

Це вже не будь-який час

На твоєму обличчі

Знаки тортур

І серпанок щастя

Без засобу

Після грози

Ми лежали в попелі

Забути

До кінця світу