Guadalquivir - Brigitte Fontaine

Sur le Guadalquivir, brillant serpent musclé

Au milieu du désir de Séville embaumée

Le safran l’oranger, la poudre et la vanille

On aimerait voguer le feu aux écoutilles

On aimerait traîner comme un millier d’amour

Dans les rues envoûtées qui s’endorment toujours

Boire le Daulphino assassin et goûter

Le cœur noir des taureaux dans des bras étrangers

On aimerait songer près des oranges mûres

Sous la vierge sacrée éclaboussée d’or pur

Entouré de jasmin, d’ordures et d’encens

Insulter l'être humain chérir la transcendance

On voudrait tant danser enlevé jusqu’au nu

Vole pesant et brasier muscle d’acier fondu

Demi évanoui et piétinant féroce

La poussière éblouit dans le sang de la noce

Alors on rejoindrait six milliards d'étoiles

Dans la vapeur de l’air entre les maisons pales

Et puis Guadalquivir cavale de la nuit

Son ombre est un plaisir enragé d’infini

На Гвадалквівірі сяє мускулистий змій

Серед бажання спокійної Севільї

Шафран, апельсиновий цвіт, порошок і ваніль

Ми хотіли б плисти вогонь у люках

Ми хотіли б тусуватися, як тисяча закоханих

На заворожених вулицях, які завжди засинають

Випийте вбивцю Даульфіно і скуштуйте

Чорне серце биків в чужих руках

Ми хотіли б мріяти біля стиглих апельсинів

Під священною дівою бризкало чисте золото

В оточенні жасмину, сміття та ладану

Образіть людину, цінуйте трансцендентність

Нам так хотілося б потанцювати, знімаючись оголеним

Летить важкий і м'язовий блиск розплавленої сталі

Половина знепритомніла і люто тупотіла

Сліпить пил у крові весілля

Тоді ми приєдналися б до шести мільярдів зірок

У парному повітрі між блідими хатами

А потім Гвадалквівір їде ніч

Його тінь — це шалена насолода нескінченності