Blanche neige - Brigitte Fontaine

J’habite le vent, mon corps est une flamme

Je montre les dents aux fleurs et aux gendarmes

Le soleil me suit, je ne connais pas dieu

Le monde est mon lit, le vent souffle où je veux

Comme une chimère, comme un animal saoul

Ma moto par terre tremble entre mes genoux

Toi Blanche-Neige pauvre colombe

Avec ta douce figure

Toi Blanche-Neige, grosse colombe

Retourne à tes confitures

Bottée de cuir noir je suis la femme feu

La femme jaguar au cou cérémonieux

Mes doigts sont autant de seringues mobiles

Mes bras des serpents, de longs serpents fragiles

Mes reins sont en fer et mon ventre en satin

Mes cuisses dans l’air jouent comme des dauphins

Toi Blanche-Neige, jeune rombière

Avec ta bouche vermeille

Toi Blanche-Neige, jolie mémère

Va faire tes tartes aux groseilles

J’aime quelque fois les minets pâles et chauds

Qui fondent sur moi comme l’aigle sur l’agneau

J’aime les brutaux au large cou cuivré

Qui gardent un chapeau pour me déboussoler

Quand c’est terminé ils gisent comme des vieux

Un peu disloqués, des lacs bleus sous les yeux

Toi Blanche-Neige, blanche mignonne

Sensuelle comme une momie

Toi Blanche-Neige, tendre bobonne

Va donc moucher ton mari

Я населяю вітер, моє тіло — полум’я

Я оголив зуби на квіти і копів

За мною сонце йде, бога не знаю

Світ моє ліжко, вітер віє, куди хочу

Як химера, як п'яна тварина

Мій мотоцикл на землі тремтить між моїми колінами

Ти бідна голубка Білосніжка

З твоїм милим обличчям

Ти, Білосніжка, велика голубе

Поверніться до своїх джемів

Чорний шкіряний чобіт I'm the fire woman

Жінка-ягуар з парадною шиєю

Мої пальці, як рухомі шприци

Мої руки змії, довгі тендітні змії

Мої нирки залізні, а живіт атласний

Мої стегна в повітрі грають, як дельфіни

Ти, Білосніжка, юний ромб'єр

Твоїм рум'яним ротом

Ти, Білосніжка, гарна мама

Іди готувати пиріжки зі смородиною

Мені іноді подобаються гарячі бліді твінки

Що налетів на мене, як орел на ягня

Мені подобаються звірі з мідними шиями

Хто тримає капелюх, щоб мене збити з пантелику

Коли все закінчиться, вони лежать, як старі люди

Трохи вивихнуті, під очима блакитні озера

Ти Білосніжка, мила біла

Чуттєвий, як мумія

Ти, Білосніжка, мила дитина

Іди высморкайся своєму чоловікові