Лёд, где вода - Breakwar

Плоть разорвав,

себя распяв,

Подняться к вершинам,

Себя разбросав,

Кусками над миром,

миром твоих,

сомнений, страхов,

последний наш путь,

развеян,

пущен прахом.

Лёд, где вода,

тень, где свет,

Пламя огня,

уже нет,

нож остриём,

правя к себе,

сталь холодком,

по мне.

Брызнет ручьём,

кровью зальёт,

то, что было в словах,

выстрелом эхо,

разбудит в кошмарных снах,

злобный оскал,

насмешка судьбы,

последний аккорд,

Занавес,

Нашей любви.

Приливом придя,

ступая смело,

на берег чувств,

бросить тело,

не боясь,

о камни разбиться,

в нежных ладонях,

раствориться.

Безжизненной мглой,

простирается время,

прощаясь с тобой,

любя, надеясь, веря,

оставляя след,

унося с собой,

прошлых ошибок,

за спиной.

Звенья цепи,

каждый найдёт,

жерло любви,

нужно пройти.

Плоть розірвавши,

себе розіп'явши,

Піднятися до вершин,

Себе розкидавши,

Шматками над світом,

миром твоїх,

сумнівів, страхів,

останній наш шлях,

розвіяний,

пущений прахом.

Лід, де вода,

тінь, де світло,

Полум'я вогню,

вже немає,

ніж вістрям,

правлячи до себе,

сталь холодком,

по мені.

Бризне струмком,

кров'ю заллє,

те, що було в словах,

пострілом луна,

розбудить у кошмарних снах,

злобний оскал,

глузування долі,

останній акорд,

Завіса,

Нашого кохання.

Припливом прийшовши,

ступаючи сміливо,

на берег почуттів,

кинути тіло,

не боючись,

про камені розбитися,

в ніжних долонях,

розчинитись.

Неживою імлою,

простягається час,

прощаючись з тобою,

люблячи, сподіваючись, вірячи,

залишаючи слід,

несучи з собою,

минулих помилок,

за спиною.

Ланки ланцюга,

кожен знайде,

жерло кохання,

потрібно пройти.