Jaya - BRAZA

Jaya!

E se der sol de manhã, é praia

Se der lua de noite, é faya!

Minha fé, minha guardiã

Fogo que arde, angustia

Vida, milagre, que recria

Tempo é remédio, anistia

Certo é que não há garantia

E eu, desconstruindo eu

E nós

Jaya!

E se der sol de manhã, é praia

Se der lua de noite, é faya!

Minha fé, minha guardiã

Jaya!

Antes que a humanidade caia

Corre o mundo e bota a cara

Porque não existe amanhã

Arte, que cobra ousadia

Mundo é palco, poesia

Vento Sudoeste anuncia

«Faz teu melhor e confia»

E eu, desconstruindo eu

E nós

Jaya!

E se der sol de manhã, é praia

Se der lua de noite, é faya!

Minha fé, minha guardiã

Jaya!

Antes que a humanidade caia

Corre o mundo e bota a cara

Porque não existe amanhã

Джая!

А якщо вранці сонячно – це пляж

Якщо вночі світить місяць, це фая!

Моя віра, мій охоронець

Вогонь, що палає, туга

Життя, диво, що відтворює

Час – ліки, амністія

Гарантії, звичайно, немає

І я, деконструюючи себе

Це ми

Джая!

А якщо вранці сонячно – це пляж

Якщо вночі світить місяць, це фая!

Моя віра, мій охоронець

Джая!

До падіння людства

Керуй світом і показуй своє обличчя

тому що завтра немає

Мистецтво, яке вимагає сміливості

Світ – сцена, поезія

Південно-західний вітер оголошує

«Роби все можливе і довіряй»

І я, деконструюючи себе

Це ми

Джая!

А якщо вранці сонячно – це пляж

Якщо вночі світить місяць, це фая!

Моя віра, мій охоронець

Джая!

До падіння людства

Керуй світом і показуй своє обличчя

тому що завтра немає