Dark Horse - Bowerbirds

On the shore of the lake

In the great upstate of New York

Came the call of a loon

Cold, cold, o’er a plume of smoke

He spoke to my center

He spoke of the future

He sang, «You, my friend, are alone, alone.»

We live with the cockroach

And we split our cords of oak

And keep this wood stove burning

While the bitter winds are blowing

We stow our words in the cellar

So we never lose hope

And keep this wood fire stoked

While the bitter winds blow

Alone on the land

In the love of the dirt again

There’s a sharp, jagged winter

At the center of my home

Of my blood and bones

That sleets and snows and makes me shiver

But you, my heart, I will never know

We live with the cockroach

And we split our cords of oak

And keep this wood stove burning

While the bitter winds are blowing

We stow our words in the cellar

So we never lose hope

And keep this wood fire stoked

While the bitter winds blow

На берегу озера

У великому штаті Нью-Йорк

Надійшов дзвінок гагари

Холодно, холодно, над шлейфом диму

Він розмовляв з моїм центром

Він говорив про майбутнє

Він співав: «Ти, мій друже, один, один».

Ми живемо з тарганом

І ми розриваємо наші дубові шнури

І нехай горить ця дров’яна піч

Поки дмуть люті вітри

Ми складаємо наші слова в льох

Тому ми ніколи не втрачаємо надію

І тримайте цей вогонь на дровах

Поки дмуть люті вітри

Сам на землі

Знову в любові до бруду

Там гостра, нерівна зима

У центрі мого дому

З моєї крові й кісток

Це мокрий сніг і сніг, і я тремчу

Але тебе, моє серце, я ніколи не дізнаюся

Ми живемо з тарганом

І ми розриваємо наші дубові шнури

І нехай горить ця дров’яна піч

Поки дмуть люті вітри

Ми складаємо наші слова в льох

Тому ми ніколи не втрачаємо надію

І тримайте цей вогонь на дровах

Поки дмуть люті вітри