Bur Oak - Bowerbirds

The room calls to me, says we’re all strung out

And the beat we both stomp on the floor

While outside the leopard frogs sing sweetly

These are the hymns that today we’ve ignored

And all across the desert, and all up in the mountains:

A wind so loud that we might never mention

And here’s to my lover’s hands and feet

They are the roots that will weave through the floor

And down in the dirt, in her wandering

Find the snail to give us breath, to give us words

He asks us for our patience, he asks us for our patience

And he asks us what we have done for our souls lately

Down by the bur oak tree, I had lost your locket in the loam

And there fell to my knees, neath the coil and the brush of the fern

The candle’s light dances across the table

And will burn at the tip of my pen

And lures all the moths into the kitchen

To spin tales and bend truths through the evening

And scribe for them their stories;

we scribe for them their stories

While they wax and wax of their lives in the country

Down by the bur oak tree, I had lost your locket in the loam

And there fell to my knees, neath the coil and the brush of the fern

Кімната дзвонить до мене, каже, що ми всі натягнуті

І в такт ми обидва тупаємо по підлозі

Поки надворі леопардові жаби солодко співають

Це гімни, які сьогодні ми ігноруємо

І по всій пустелі, і вгорі в горах:

Настільки сильний вітер, що ми можемо й ніколи не згадувати

А ось руки й ноги мого коханого

Вони є корінням, яке вплітається через підлогу

І внизу, у бруд, у її блуканні

Знайдіть равлика, щоб дати нам дихання, щоб дати нам слова

Він просить наш про наше терпіння, він просить нас наше терпіння

І він запитує нас що ми робили для наших душ останнім часом

Унизу, біля дуба, я загубив твій медальйон у суглинку

І там упав на мої коліна, під котушку й кущ папороті

Світло свічки танцює по столу

І згорить на кінчику мого пера

І заманює всю моль на кухню

Щоб крутити казки та перекручувати правду до вечора

І писати для них їхні історії;

ми записуємо для них їхні історії

У той час як вони віску і воску свого життя в країні

Унизу, біля дуба, я загубив твій медальйон у суглинку

І там упав на мої коліна, під котушку й кущ папороті