Город - botanichesky sad

Мы смотрим снизу вверх

Плечи гнутся

Город давит

О тебе никто не вспомнит

Понесут вперед ногами

Мы лжем каждый день

Стоя утром на пороге

Отражение в зеркале

Разбивает взгляд округи

И после всех этих лет лишь

Недоумение на твоём лице

Всю жизнь простояв в очереди

Ожидая чего-то лучшего в коннце

Никого кто бы слышал тут

Никого чтобы слышал звук

Моего грохота

Моего шепота

Вы закрыли лица масками

Так и я закроюсь впредь внутри

Буду видеть рассветы

Буду видеть закаты

Ми дивимося знизу вгору

Плечі гнуться

Місто тисне

Про тебе ніхто не згадає

Понесуть ногами вперед

Ми брехаємо кожен день

Стоячи вранці на порозі

Відображення в дзеркалі

Розбиває погляд округу

І після всіх цих років лише

Здивування на твоєму обличчі

Все життя простоявши в черзі

Чекаючи чогось кращого в кінці

Нікого хто би чув тут

Нікого, щоб чув звук

Мого гуркоту

Мого шепоту

Ви закрили обличчя масками

Так і я закриюся надалі всередині

Бачу світанки

Буду бачити заходи сонця