Lass die Toten schlafen - Bonfire

Schön wie Engel, voll Walhalla’s Wonne

Schön vor allen Jünglingen war er

Himmlisch mild sein Blick, wie Maiensonne

Rückgestrahlt vom blauen Spiegelmeer

Sein Umarmen — wütendes Entzücken

Mächtig, feurig klopfte Herz an Herz

Mund und Ohr gefesselt — Nacht vor unsern Blicken

Und der Geist gewirbelt himmelwärts

Lass die Toten schlafen

Mach die Lebenden trunken vor Glück

Willst Du denn ewig klagen

Gib mir Dein Herz er kommt nicht zurück

Nein, niemals

Stürzten, flogen Geist und Geist zusammen

Lippen, Wangen brannten, zitterten

Seele rann in Seele, Erd und Himmel schwammen

Wie zerronnen um die Liebenden

Lass doch die Toten schlafen

Mach die Lebenden trunken vor Glück

Willst Du denn ewig klagen

Gib mir Dein Herz er kommt nicht zurück

Er ist hin — Vergebens, ach vergebens

Stöhnet ihm der bange Seufzer nach

Er ist hin — und alle Lust des Lebens

Wimmert hin in ein verlornes Ach

Прекрасні, як ангели, сповнені блаженства Вальгалли

Він був красивий перед усіма юнаками

Його погляд небесно лагідний, як травневе сонце

Відбивається від блакитного дзеркального моря

Його обійми — гнівний захват

Потужне, вогняне, серце стукало в серце

Рот і вуха зав'язані — ніч перед очима

І дух кружляв до неба

нехай мертві сплять

Напийте живих від щастя

Ти хочеш скаржитися вічно?

Віддай мені своє серце, він не повернеться

Ні ніколи

Упав, дух і дух полетіли разом

Горіли губи, щоки, тремтіли

Душа побігла в душу, земля і небо попливли

Як розтанули навколо закоханих

Нехай мертві сплять

Напийте живих від щастя

Ти хочеш скаржитися вічно?

Віддай мені своє серце, він не повернеться

Він пішов — даремно, ой даремно

За ним стогне тривожне зітхання

Зникло — і вся радість життя

скиглити в загублений о