Прости меня - Бока

Вдали как раз последний луч заката

Ночная тишина на землю пала

Прости меня, ведь я был невиновен

Что ждать тебя я больше не способен

Смотрю на потемневшую аллею

И скучно мне и как-то одиноко

Хоть о тебе я больше не жалею,

Но не хватает на душе кого то Ведь были мы счастливыми когда то Любили мы друг друга разве мало?

Пришёл другой и ты не виновата

Ведь ты мечтала жить с другим богато

И вновь я твою карточку достану

Захочется сказать «тебя люблю я»

В твои глаза я смотреть не устану

Навеки образ милый сохраню я И больше мы не встретимся друзьями

Никто из нас той встречи не желает,

А за окном бушует злая вьюга

И мне в ответ смеется и рыдает

Вдалині якраз останній промінь заходу сонця

Нічна тиша на землю впала

Вибач мені, адже я був невинний

Що чекати на тебе я більше не здатний

Дивлюся на потемнілу алею

І нудно мені і якось самотньо

Хоч про тебе я більше не шкодую,

Але не хватає на душі когось бо були ми щасливими колись Любили ми одного друга хіба мало?

Прийшов інший і ти не винна

Адже ти мріяла жити з іншим багато

І знову я твою картку дістану

Захочеться сказати «тебе люблю я»

У твої очі я дивитися не втомлюся

Навіки образ милий збережу я І більше ми не стрінемось друзями

Ніхто з нас тієї зустрічі не бажає,

А за вікном вирує зла завірюха

І мені у відповідь сміється і ридає