Platteland - Bok van Blerk

Hierdie grond, hierdie stof, wat ek hou in my hand.

Hierdie bloed, hierdie been van my mense, my land.

Hierdie stuk van my hart van my pa geërf.

Vir dit sal ek lewe, vir dit sal ek sterf.

Platteland, O menseland, geskep vir my uit God se hand.

Platteland, O traneland, gebou uit klip verval tot sand.

Hierdie woorde van haat wat ek hoor op die wind.

Hierdie mense wat sê dat my mense is blind.

Maar as jy kyk, as jy kyk, kyk wat staan daar.

Kyk waar’s die klippe van bouers bewaar.

Platteland, O menseland, geskep vir my uit God se hand.

Platteland, O traneland, gebou uit klip verval tot sand.

En wat bly, bly daaroor?

Hoekom veg ons oor grond?

En wat is, is 'n mens?

Dinamiet met 'n lont.

Wat moet ek sê sodat almal verstaan?

Dis hier waar ek lewe, dis hier waar ek staan.

Platteland, O menseland, geskep vir my uit God se hand.

Platteland, O traneland, gebou uit klip verval tot sand.

Die wêreld draai en die tyd vergaan.

En eintlik bloei ons almal saam.

Platteland, O sieleland, ek hoor jou roep, jy roep na my.

My hart se land, beloofteland, ek staan geboei maar ek is vry.

Ця земля, цей пил, який я тримаю в руці.

Ця кров, ця кістка мого народу, моя земля.

Цей шматочок мого серця успадкував від батька.

За це я буду жити, за це я помру.

Сільська, о людська земле, створена мені з Божої руки.

Сільська місцевість, о слізна земля, збудована з каменю, що розкладається на пісок.

Ці слова ненависті я чую на вітрі.

Ці люди, які кажуть, що мій народ сліпий.

Але якщо подивись, подивись, подивися, що там стоїть.

Подивіться, де зберігається каміння будівельників.

Сільська, о людська земле, створена мені з Божої руки.

Сільська місцевість, о слізна земля, збудована з каменю, що розкладається на пісок.

І що залишається, залишається про це?

Чому ми боремося за землю?

А що, це людина?

Динаміт із запобіжником.

Що я маю сказати, щоб усі зрозуміли?

Ось де я живу, тут я стою.

Сільська, о людська земле, створена мені з Божої руки.

Сільська місцевість, о слізна земля, збудована з каменю, що розкладається на пісок.

Світ обертається і час минає.

І насправді, ми всі процвітаємо разом.

Сільське місце, о душевний край, я чую, що ти кличеш, ти кличеш мене.

Земля мого серця, земля обіцянка, я стою зв’язаний, але я вільний.