I Guess I'll Forget the Sound, I Guess, I Guess - Bodies Of Water

The sound of a million hearts

beating together as one

And when the night is done (ahhh ahhh)

And when the dawn has come (ahhh ahhh)

I will take the daylight on My cheeks will dry off in the sun

Though my heart once was broke it’s been mended

And the sting of the fracture has ended

But still the sound of the hearts that are breaking

and boots that are knocking pervades

Before the day that i first touched your face

or the roar of these things filled my ears

Then i embraced you and we (?)

to just hear our breath as we breathe

Up till that day i would hear them

And the sound as they broke, it was fearsome

that was until your arms opened up wide and the treasure therein was made mine

There is a noise that is taking the place in the hollow of my inner ear

It is a whole that’s the sum of its parts, a white noise sure as the sun

Now that I’ve found you dear

The light has lost to me you see

And now that I’ve touched your face

The noise strays from memory

I guess I’ll forget the sound, I guess, I guess

My cheeks will dry off in the sun, the sun

I guess we’ll forget the sound, I guess, I guess

I guess we’ll forget the sound, I guess, I guess

I guess we’ll forget the sound, I guess, I guess

I guess we’ll forget the sound, I guess, I guess

I guess we’ll forget the sound, I guess, I guess

I guess we’ll forget the sound, I guess, I guess

I guess we’ll forget the sound, I guess, I guess

Звук мільйона сердець

б’ються разом, як один

І коли ніч закінчиться (аааааааа)

І коли настав світанок (аххх аххх)

Я займу денне світло Мої щоки висохнуть на сонце

Хоча моє серце колись було розбито, воно було виправлене

І укус перелому закінчився

Але все одно звук сердець, які розриваються

і чоботи, що стукають, пронизує

До того дня, коли я вперше торкнувся твого обличчя

або рев цих речей наповнював мої вуха

Тоді я обійняв тебе, і ми (?)

щоб просто почути наше дихання, коли ми дихаємо

До того дня я їх чув

І звук, коли вони зламалися, був жахливий

так було до тих пір, поки твої обійми не розкрилися, а скарб у ньому не став моїм

Шум займає місце у западині мого внутрішнього вуха

Це ціле, це сума своїх частин, білий шум, впевнений, як сонце

Тепер, коли я знайшов тебе любий

Ви бачите, світло втратило для мене

А тепер, коли я торкнувся твого обличчя

Шум збивається з пам’яті

Мабуть, я забуду звук, мабуть, мабуть

Мої щоки висохнуть на сонці, сонці

Мабуть, ми забудемо звук, мабуть, мабуть

Мабуть, ми забудемо звук, мабуть, мабуть

Мабуть, ми забудемо звук, мабуть, мабуть

Мабуть, ми забудемо звук, мабуть, мабуть

Мабуть, ми забудемо звук, мабуть, мабуть

Мабуть, ми забудемо звук, мабуть, мабуть

Мабуть, ми забудемо звук, мабуть, мабуть