Stranded - Blue October

How’s it so, you describe, all the things that we might do someday?

And who’s to know the truth, that what you do is never what you say

Hobsons Choice, enjoy the thrill, going out, but you don’t even care

When all the passion’s gone, you can sit and choose which dress to wear

Here we are stranded, where is love to land

When I can fear the world in me?

So here we are stranded, it’s not the way we planned

On our island, lost at sea

Cote d’azur, St Tropez, Hollywood or Monte Carlo Bay

When all is said and done, love is rich, but wealth’s second to none

Heart and soul, you decide, far off places, you might need to go

A million miles away, in search of something you already know

Here we are stranded, where is love to land

When I can fear the world in me?

So here we are stranded, it’s not the way we planned

On our island, lost at sea

On a mountainside, let the memories fly, and feel this washed away

We can question why, will our love survive, one more, lonely, long Summers' day?

Are we right or wrong, to wait so long, when it’s our ship docked in the bay?

Should we sail or stay?

Was it over anyway?

Details

Written by Glen Wisbey and Ross Carter

(c)2001 Blue October / A Different Drum All rights reserved

Lyrics electronically reprinted with permission

Як це так, як ви описуєте, усе, що ми можемо коли робити?

І хто має знати правду, що те, що ти робиш, ніколи не те, що ти говориш

Hobsons Choice, насолоджуйтесь гострими відчуттями, виходячи на вулицю, але вам навіть байдуже

Коли вся пристрасть зникне, ви можете сісти й вибрати, яку сукню одягнути

Тут ми застрягли, де любов приземлитися

Коли я можу боятися світу в собі?

Тож ми застрягли, це не так, як ми планували

На нашому острові, заблуканому в морі

Лазурний берег, Сен-Тропе, Голлівуд чи затока Монте-Карло

Коли все сказано і зроблено, любов багата, але багатство не має собі рівних

Серцем і душею, вирішуєте ви, у далекі місця, можливо, вам доведеться поїхати

За мільйон миль, у пошуках того, що ви вже знаєте

Тут ми застрягли, де любов приземлитися

Коли я можу боятися світу в собі?

Тож ми застрягли, це не так, як ми планували

На нашому острові, заблуканому в морі

На горі дозвольте спогадам полетіти і відчуйте, як це змивається

Ми можемо запитати, чому, чи переживе наша любов, ще один самотній, довгий літній день?

Ми праві чи неправі, чекати так довго, коли наш корабель пришвартований у бухті?

Ми повинні плисти чи залишитися?

Чи все таки закінчилося?

Деталі

Автори Глена Вісбі та Росса Картера

(c) 2001 Blue October / A Different Drum. Усі права захищено

Тексти пісень передруковані в електронному вигляді з дозволу