Abgerichtet - Blokkmonsta

Seitdem ich nur denken kann lebe ich in diesem Stall

Einen Käfig voll mit Heu und Gekritzel an der Wand

Um die 30 muss ich sein, hab es selbst nicht mehr im Kopf

All die Jahre schon allein, hocke ich in diesem Loch

Komm nur raus und werd trainiert, in der Woche ein paar mal

Krieg mein Essen hier serviert und ess mein einsames Mahl

Trag ein Halsband wie ein Hund, angekettet wie ein Tier

Werd geschlagen ohne Grund, warum halten sie mich hier?

Kann nicht reden wie ein Mensch, nur den Kampf beherrsche ich

Haben sie einmal Probleme werde ich drauf angesetzt

Ich vernichte jeden Feind und muss dann wieder zurück

In den Käfig eingesperrt, jeden Tag der gleiche Dreck

Bin ich wirklich nur ein Hund, oder komm ich hier noch frei?

Ich will fühlen wie ein Mensch, doch ich spüre nur das Leid

Dieser Druck in meinem Kopf, irgendwann ist es genug

Auch wenn mich die Hand durchfüttert, richt ich gegen sie die Wut

Ausgebildet für den Kampf, abgerichtet wie ein Tier

Bin gehorsam und schlag zu, ausgeschaltet wird das Ziel

Bin eine Marionette, doch das Tier in mir erwacht

Und ich sprenge meine Ketten, ende der Gefangenschaft

Hab den ganzen Scheiß hier satt und ich sprenge meine Ketten

Ich verlasse meinen Käfig, keiner kann euch vor mir retten

Ich hab’s lange durchgemacht, war gehorsam wie ein Hund

Doch mein Wille ist erwacht, dies ist eure Stunde Null

Ich hab mir alles gemerkt, präsentiere euch die Rechnung

Ich bekomme meine Rache durch Ausführung der Vollstreckung

Ein Monster ist geschaffen, es zu zähmen geht nicht mehr

Ihr solltet besser flüchten, denn ich bin hinter euch her

Und hab ich euch bekommen fängt das Todesspiel erst an

Ich zertrümmer deinen Schädel, ramm den Kopf gegen die Wand

Eure Knochen werden splittern, eure Zähne brech ich raus

Ich verwandel meinen Zwinger in ein großes Leichenhaus

Suche meinen Schöpfer, zitternd sitzt er in der Ecke

Seine Bodyguards sind tot, wo will er sich jetzt verstecken?

Seine Zeit ist abgelaufen und ich öffne meinen Mund

Jag die Zähne in sein Körper, zieh ihn rein in meinen Schlund

Ausgebildet für den Kampf, abgerichtet wie ein Tier

Bin gehorsam und schlag zu, ausgeschaltet wird das Ziel

Bin eine Marionette, doch das Tier in mir erwacht

Und ich sprenge meine Ketten, ende der Gefangenschaft

Скільки себе пам’ятаю, я жив у цій стайні

Клітка, повна сіна та каракулів на стіні

Мені, мабуть, близько 30, я сам не пам’ятаю

Усі ці роки один я сидів у цій норі

Просто вийдіть і потренуйтеся кілька разів на тиждень

Принесіть мені їжу тут і з’їжте мою самотню їжу

Носіть нашийник, як собака, прикутий, як тварина

Вдарити без причини, чому вони тримають мене тут?

Не можу говорити по-людськи, я знаю тільки бій

Якщо у них коли-небудь виникнуть проблеми, я подбаю про них

Я знищу кожного ворога, а потім маю повернутися

Замкнений у клітці, кожен день той самий бруд

Я справді просто собака, чи я тут вільний?

Я хочу почуватися людиною, але відчуваю лише страждання

Цього тиску в голові, в якийсь момент вистачить

Навіть якщо рука мене годує, я звертаю свою лють проти неї

Навчений до бою, навчений як тварина

Я слухняний і вдаряю, ціль усунена

Я маріонетка, але тварина прокидається в мені

І розриваю кайдани, кінець полону

Мені набридло все це лайно, і я розриваю кайдани

Я покидаю свою клітку, ніхто не врятує тебе від мене

Я це давно пережив, слухняний, як собака

Але моя воля прокинулася, це твоя нульова година

Я все занотував, покажу рахунок

Я помщуся, виконавши страту

Чудовисько створюється, його вже не приручити

Краще біжи, бо я за тобою

І коли я отримав тебе, гра смерті тільки починається

Розтрощу твій череп, розб’ю тобі голову об стіну

Твої кістки розійдуться, я тобі виб’ю зуби

Я перетворюю свою будку на великий морг

Шукайте мого творця, він сидить тремтячи в кутку

Його охоронці мертві, де він хоче тепер сховатися?

Його час минув, і я відкриваю рот

Втисни свої зуби в його тіло, втягни його в моє горло

Навчений до бою, навчений як тварина

Я слухняний і вдаряю, ціль усунена

Я маріонетка, але тварина прокидається в мені

І розриваю кайдани, кінець полону