The Tailor - Blitzen Trapper

I’m a long way from my home, I was born on the ragin' sea

And when I first struck land with my head in hand

I built a house out of an old oak tree

And raised a family out of earth and electricity

And I was king of my domain, but my fortitude had proved in vain

And when the locusts came like a summer rain

Devouring everything that I held dear

And all I’d worked for simply disappeared

So I crept away, for I had debts to pay

And joined the army as a privateer

Yeah, it was then, the wind it whispered

But I would not hear

So we sailed out across the land

Through an ocean made of sinkin' sand

And, though I lost my men, I was born again

As a tailor in an unknown land

With a needle and some thread in hand

Mending suits and slacks, stitching up the cracks

In the backs of my neighbors' heads

And soon the word, yeah, of my work, it spread through the town

So before the king I stood

I said, «I come from the ragin' sea

And if the truth be told, I am not so old

As you might first have taken me to be

«For numbers never could apply to me

For I’m as old as time and maybe half as blind

What some of you might call infinity

Yeah, I’m the tailor of the earth and electricity»

Я далеко від свого дому, я народився на розбурханому морі

І коли я вперше вдарився об землю з головою в руці

Я побудував дім із старого дуба

І виростив сім’ю із землі та електрики

І я був королем свого домену, але моя сила духу виявилася марною

А коли прийшла сарана, як літній дощ

Пожираючи все, що мені дорого

І все, над чим я працював, просто зникло

Тому я втік, бо мав борги сплатити

І пішов в армію як рядовий

Так, це було тоді, вітер це шепотів

Але я не чув

Тож ми попливли по землі

Через океан із тонучого піску

І хоча я втратила своїх чоловіків, я народилася заново

Як кравець у невідомому краї

З голкою та ниткою в руках

Полагодити костюми та штани, зашити тріщини

У потилиці моїх сусідів

І невдовзі звістка про мою роботу поширилася містом

Тож перед царем я стояв

Я сказав: «Я приходжу з розбурханого моря

І якщо правду сказати, я не такий старий

Так, як ви, можливо, спочатку мене прийняли

«Бо цифри ніколи не могли стосуватися мене

Бо я старий як час і, можливо, наполовину сліпий

Те, що деякі з вас можуть назвати нескінченністю

Так, я кравець землі й електрики»