Furr - Blitzen Trapper

Yeah, when I was only 17,

I could hear the angels whispering

So I droned into the words and

Wondered aimlessly about till

I heard my mother shouting through the fog

It turned out to be the howling of a dog

Or a wolf to be exact.

The sound sent shivers down my back

But I was drawn into the pack.

And before long, they allowed me

To join in and sing their song.

So from the cliffs and highest hill, yeah

We would gladly get our fill,

Howling endlessly and shrilly at the dawn.

And I lost the taste for judging right from wrong.

For my flesh had turned to fur, yeah

And my thoughts, they surely were turned to

Instinct and obedience to God.

You can wear your fur

Like the river on fire.

But you better be sure

If you’re makin' God a liar.

I’m a rattlesnake, babe,

I’m like fuel on fire.

So if you’re gonna' get made,

Don’t be afraid of what you’ve learned.

On the day that I turned 23,

I was curled up underneath a dogwood tree.

When suddenly a girl

With skin the color of a pearl,

Wandered aimlessly,

But she didn’t seem to see.

She was listenin' for the angels just like me.

So I stood and looked about.

I brushed the leaves off of my snout.

And then I heard my mother shouting through the trees.

You should have seen that girl go shaky at the knees.

So I took her by the arm

We settled down upon a farm.

And raised our children up as

Gently as you please.

And now my fur has turned to skin.

And I’ve been quickly ushered in

To a world that I confess I do not know.

But I still dream of running careless through the snow.

An' through the howlin' winds that blow,

Across the ancient distant flow,

It fill our bodies up like water till we know.

You can wear your fur

Like the river on fire.

But you better be sure

If you’re makin' God a liar.

I’m a rattlesnake, babe,

I’m like fuel on fire.

So if you’re gonna' get made,

Don’t be afraid of what you’ve learned.

Так, коли мені було лише 17,

Я чув, як шепочуть ангели

Тож я заглибився в слова і

Безцільно міркував про касу

Я почув, як моя мати кричала крізь туман

Це виявилося виття собаки

Або точніше вовк.

Від цього звуку в мене мурашки по спині

Але мене втягнули в зграю.

І незабаром мені дозволили

Щоб приєднатися і заспівати свою пісню.

Тож зі скель і найвищого пагорба, так

Ми б із задоволенням наїлися,

Виття нескінченно і пронизливо на світанку.

І я втратив смак відрізняти правильне від неправильного.

Бо моя плоть перетворилася на хутро, так

І до моїх думок, напевно, звернулися

Інстинкт і послух Богу.

Ви можете носити своє хутро

Як річка у вогні.

Але вам краще бути впевненим

Якщо ви робите Бога брехуном.

Я гримуча змія, дитинко,

Я як паливо у вогні.

Отже, якщо ви збираєтеся досягти,

Не бійтеся того, чого ви навчилися.

У день, коли мені виповнилося 23,

Я згорнувся під кизилом.

Коли раптом дівчина

Зі шкірою кольору перлини,

Блукав безцільно,

Але вона ніби не бачила.

Вона прислухалася до ангелів, як і я.

Тож я стояв і дивився.

Я відтерла листя з морди.

А потім я почув, як моя мати кричить крізь дерева.

Ви повинні були бачити, як ця дівчина тремтить у колінах.

Тому я взяв її за руку

Ми оселилися на фермі.

І виховали наших дітей як

Ніжно, як вам заманеться.

І тепер моє хутро перетворилося на шкіру.

І мене швидко ввели

До світу, якого, зізнаюся, я не знаю.

Але я все ще мрію пробігти безтурботно по снігу.

І крізь виючі вітри, що дмуть,

Через давню далеку течію,

Він наповнює наші тіла, як вода, поки ми не дізнаємося.

Ви можете носити своє хутро

Як річка у вогні.

Але вам краще бути впевненим

Якщо ви робите Бога брехуном.

Я гримуча змія, дитинко,

Я як паливо у вогні.

Отже, якщо ви збираєтеся досягти,

Не бійтеся того, чого ви навчилися.