Eyes Gaze To A Future Foreseen - Bishop Of Hexen

Eyes gaze as the future unfolds

To horizons, no foot set at their dawn

Whence came this fear of dying that stole all our strength?

When elders speak of broken trees

They planet the seeds for forthcoming wind

The forces and rhythms of war

Flesh dying, a separation of souls

Their eyes gaze to a future foreseen

To horizons, no foot set at their dawn

I played for thou tunes, and sang at the choir

Circled through and fro, voices coarse and sore

Woth no lips, and no strings

No pawns, and no kings

Wisdom heard never before

Immersed in blight, in horror, I’ve set foot in thou mind

You let me in and i closed shut the door and I reaped you apart!

No future could suffice

For what I am here to explore

When chaos reigns I shall stride through that door

To claim all those dearest, thou shed tears upon and adore

Forlorn, and shriveled

(they'll be), to the furance them all

And you invoked me before

From the midwife’s role until the burier’s toll

My presence grows within you all

A drawing not for all to see

You cannot resist it yet you are bound to the part I’ve weaved for thee

And you, you invoked me before

Hint of a doubt, turns swiftly to gore

You cannot resist it yet you are bound to the part I’ve weaved for thee

Till time comed and you will recall

This body you wore

Countless eons ago

To flee from one battle

Thus loosing the war…

Очі дивляться на майбутнє

До горизонтів, на світанку жодна нога

Звідки цей страх померти, що вкрав усі наші сили?

Коли старійшини говорять про зламані дерева

Вони планують насіння майбутнього вітру

Сили й ритми війни

Вмирання плоті, розлучення душ

Їхні очі дивляться в передбачене майбутнє

До горизонтів, на світанку жодна нога

Я грав на твої мелодії і співав у хорі

Покружляли туди-сюди, голоси грубі й болючі

Без губ і ниток

Немає пішок і королів

Мудрість, яку ніколи не чули

Занурений у бід, у жах, я ступив у твій розум

Ти впустив мене, і я зачинив двері, і я пожнув тебе!

Майбутнього не вистачить

Для того, що я тут дослідити

Коли запанує хаос, я війду крізь ці двері

Щоб вимагати всіх найдорожчих, ти проливаєш сльози й обожнюєш

Занедбаний і зморщений

(вони будуть), до пічки їх усіх

І раніше ви закликали мене

Від ролі акушерки до поховання

Моя присутність зростає всередині вас усіх

Малюнок, який бачать не всі

Ви не можете протистояти цьому, але ви прив’язані до тієї частини, яку я для вас виткав

І ти, ти закликав мене раніше

Натяк на сумнів, швидко перетворюється на горю

Ви не можете протистояти цьому, але ви прив’язані до тієї частини, яку я для вас виткав

Поки прийшов час і ти згадаєш

Це тіло, яке ти носив

Безліч еонів тому

Втекти від однієї битви

Так програвши війну...