Galway Bay - Bing Crosby Orchestra, Victor Young

If you ever go across the sea to Ireland,

Then maybe at the closing of your day;

You will sit and watch the moonrise over Claddagh,

And see the sun go down on Galway Bay,

Just to hear again the ripple of the trout stream,

The women in the meadows making hay;

And to sit beside a turf fire in the cabin,

And watch the barefoot gossoons at their play,

For the breezes blowing o’er the seas from Ireland,

Are perfum’d by the heather as they blow;

And the women in the uplands diggin' praties,

Speak a language that the strangers do not know,

For the strangers came and tried to teach their way,]

They scorn’d us just for being what we are;

But they might as well go chasing after moonbeams,

Or light a penny candle from a star.

And if there is going to be a life hereafter,

And somehow I am sure there’s going to be;

I will ask my God to let me make my heaven,

In that dear land across the Irish sea.

Якщо ви колись поїдете через море до Ірландії,

Тоді, можливо, на закриття вашого дня;

Ти будеш сидіти і дивитися на схід місяця над Кладдагом,

І подивіться, як сонце заходить у затоці Голвей,

Просто щоб знову почути брижі потоку форелі,

Жінки на лугах заготівлю сіно;

І сидіти біля дернового вогнища в каюті,

І дивитися, як босоніжі госуни грають,

Для бризу, що дме над морями з Ірландії,

Пахощі від вересу, коли вони дмуть;

А жінки на висоті копаються,

Говоріть мовою, яку не знають незнайомці,

Бо прийшли прибульці й намагалися навчити їх шляху,]

Вони зневажали нас тільки за те, що ми є;

Але вони також могли б погнатися за місячними променями,

Або запаліть свічку від зірки.

І якщо буде потойбічне життя,

І чомусь я впевнений, що це буде;

Я буду просити мого Бога дозволити створити своє небо,

У тій любій землі за Ірландським морем.