Salope ! - Bigflo & Oli

Quand la lune apparaît, tu peux la croiser en ville

Elle a deux prénoms, un pour la vie, l’autre pour la nuit

Une croix sur ses études, le temps lui a mené la vie dure

Entre le café et la pharmacie, elle a ses habitudes

L’habitude d'être dans le froid, les jambes à l’air

Toute droite dans l’noir, on la confondrait avec un l&adaire

Un combat contre la montre, elle danse avec son ombre

Bien trop jeune pour faire le plus vieux métier du monde

Son parfum mélangé à l’odeur d’essence qui l’entoure

Elle se donne le droit de croire qu’elle pourra partir un jour

Elle a laissé ses rêves s’abîmer à quelques rues

Certaines le font par choix, elle, ne l’a jamais eu

En rentrant elle ferme les yeux devant l’miroir de l’ascenseur

La nuit tous les chats sont gris et tous ses clients sont seuls

Ils emportent un peu d’elle quand ils referment la porte

Et des traces apparaissent quand les caresses deviennent trop fortes

Elle est intelligente et drôle, mais pour être honnête

Les hommes qui viennent la voir ne sont pas là pour la connaitre

Sous la Grande Ourse, elle fait tout pour leur faire envie

Elle doute, et quand son maquillage coule elle dit que c’est la pluie

Bien sûr elle voudrait être ailleurs, partir d’ici

Mais elle est prise en otage par l’café et la pharmacie

Cernée, vue que chaque soir est déjà demain

Elle a des tonnes de regrets coincés dans son p’tit sac à main

Les saisons passent, on s’habitue aux angoisses

Elle s’dit que ça pourrait être pire en regardant le SDF d’en face

Les destins se ressemblent dans l’périmètre

Elle fait les cents pas, en restant là elle a fait de milliers de kilomètres

Souvent, son prince charmant s'évapore comme un mirage

Ils se souviennent pas d’son prénom, elle veut oublier leurs visages

Des sacrifices pour un meilleur avenir

Si la lune pouvait parler, elle en aurait des choses à dire

Elle a un fils, son petit bout d'âme, son moment de calme

L'étoile qui la guide dans la nuit noire

Elle le rejoint aux aurores après l’horreur

Elle se conforte dans son odeur, son cœur et son corps

Il ne sait pas encore pour son bout de trottoir

Il lui donne l’amour qu’on lui donne pas le soir

Elle le regarde dormir, d’un coup elle désespère

Comment lui expliquer où est passé son père?

Un jour elle partira, elle l’amènera au loin

Elle fermera une valise, elle a hâte, un beau matin

Elle s'échappera des griffes du périph' de Paris

Elle aura une maison, un chien, un château, un mari

Elle s’est promis que tout ça ne durerait pas

Une mauvaise passe qui s’en ira, oui, elle croit au miracle

Elle en vient presque à oublier qu’elle doit retourner cette nuit

Entre le café et la pharmacie

Sa mère pense qu’elle est engagée comme danseuse dans un cabaret

Mais sa scène fait deux mètre carrés

C'était la plus belle quand elle était au pays

Elle lui donne des nouvelles, des mensonges bien écrits

Elle fait bonne figure, mais au moment de raccrocher

Ça la brûle de lui dire de venir la chercher

Mais elle sait qu’ils sont là, les loups qui la surveillent

Elle voudrait pas qu’ils s’en prennent à sa seule merveille

Nous, on sortait de boîte, dans une voiture on roulait vite

De la fumée, de la musique, rien qu’entre amis on voulait rire

On avait pas envie de rentrer et certains avaient trop bu

On savait pas trop où aller, quand soudain on l’a vue

D’un coup, on a ralenti, lorsqu’on est passé

Au niveau de la pharmacie, juste à côté du café

Mon dieu ce qu’on peut être con quand on est entres potes

On a baissé la vitre, on a crié «Salope!

»

Коли з’явиться місяць, ви зможете зустріти її в місті

У неї два імена, одне на все життя, інше на ніч

Хрест на навчанні, час дав йому важкі часи

Між кавою та аптекою у неї є свої звички

Був на морозі, ноги висунули

Прямо в темряві її помилково приймуть за l&adaire

Боротьба з годинником, вона танцює зі своєю тінню

Занадто молодий, щоб виконувати найстарішу роботу в світі

Його парфуми змішуються з запахом бензину, що оточує його

Вона дає собі право вірити, що колись зможе піти

Вона дозволила своїм мріям потонути за кілька кварталів

Деякі роблять це за власним бажанням, у неї ніколи цього не було

По дорозі додому вона закриває очі перед дзеркалом ліфта

Вночі всі коти сірі, а всі його клієнти одні

Вони забирають її трохи, коли зачиняють двері

А сліди з’являються, коли ласки стають занадто сильними

Вона розумна і весела, але якщо чесно

Чоловіки, які приходять до неї, не для того, щоб її знати

Під Великою Ведмедицю вона робить все, щоб вони хотіли

Вона сумнівається, і коли її макіяж спливає, вона каже, що це дощ

Звичайно, вона хотіла б бути в іншому місці, піти звідси

Але її взяли в заручники кафе та аптека

Оточені, бачачи, що кожен вечір уже завтра

У її маленькій сумочці застрягли тонни жалю

Пори року минають, ми звикаємо до тривог

Вона вважає, що дивитися на бездомних може бути гірше

По периметру долі схожі

Вона крокує, стоячи там, вона пройшла тисячу миль

Часто її чарівний принц випаровується, як міраж

Вони не пам'ятають її ім'я, вона хоче забути їхні обличчя

Жертви заради кращого майбутнього

Якби місяць міг говорити, їй було б що сказати

У неї є син, її частинка душі, її тиха хвилина

Зірка, що веде її в темну ніч

Вона приєднується до нього на світанку після жаху

Вона втішає себе своїм запахом, своїм серцем і своїм тілом

Він ще не знає про свій тротуар

Він дарує їй любов, яку ми їй не даруємо вночі

Вона дивиться, як він спить, раптом впадає у відчай

Як пояснити йому, куди подівся його батько?

Одного разу вона піде, забере

Вона закриє валізу, вона не може чекати, одного прекрасного ранку

Вона втече з лап кільцевої дороги Парижа

У неї буде будинок, собака, замок, чоловік

Вона пообіцяла собі, що це не триватиме

Поганий пластир, який зникне, так, вона вірить у чудеса

Вона майже забуває, що має повернутися сьогодні ввечері

Між кавою та аптекою

Її мати вважає, що її найняли танцівницею в кабаре

Але його сцена – два квадратні метри

Вона була найкрасивішою, коли була вдома

Вона дає йому новини, добре написану брехню

Вона робить гарне обличчя, але коли вона кладе трубку

Їй горить сказати йому, щоб він прийшов за нею

Але вона знає, що вони там, вовки спостерігають за нею

Вона б не хотіла, щоб вони пішли за її єдиним дивом

Ми були з коробки, в машині ми їхали швидко

Дим, музика, просто між друзями ми хотіли посміятися

Нам не хотілося повертатися додому, а деякі випили забагато

Ми не знали, куди йти, як раптом побачили її

Раптом ми пригальмували, коли проходили повз

На рівні аптеки, прямо біля кафе

Боже мій, якими дурними ми можемо бути, коли ми серед друзів

Ми закотили вікно, ми кричали «Сука!

»