Libre - Bigflo & Oli, Bon Entendeur, Edouard Baer

Elle voulait voir l’eau derrière la pluie

Ou au moins le monde derrière la vitre

Elle avait pas assez d’une planète

Elle s’inventait un système dans lequel elle était un satellite

Elle voulait voir d’autres couleurs

Celles que les mots ne peuvent pas décrire

Sentir les odeurs des humeurs

Celles que les Hommes ne veulent pas écrire

Elle était toujours au conditionnel

Toujours partante pour un voyage loin d’ici

Elle voulait être ce doute éternel

Que les courants d’air et que le vent dissipe

Elle voulait mourir et être immortelle

Etre amoureuse sans devoir aimer

Elle voulait connaître le poids de son âme

Pour s’en débarrasser

Elle voulait être libre

Il savait qu’il était pas comme les autres

À peine le bas de sa porte passé

Différent d’ailleurs, «les autres», lui, c'était comme ça qu’il nous appelait

Il voulait plus d’horaires mais avait gardé sa montre

Il y réglait les heures qu’il voulait vraiment vivre

Il voulait un ami dans chaque pays du monde

Et connaître les histoires, celles en dehors des livres

Il y croyait, en cette humanité qui se comprend

Avec des guerres d’amour et des morts de rire

Dans chacun de ses doutes, il avait confiance

Il aimait chanter le silence et dessiner le vide

Il voulait le goût du frisson sans une seule peur

Il avait trop d’amour pour un seul cœur

Il voulait une grande fable

Savoir si il y a autant d'étoiles que de grains de sable

Il voulait être libre

Tout le monde veut être libre

Personne veut être seul

Pas d’ordre à donner ou à recevoir

Personne à faire rêver ou à décevoir

Rien n’attendre des autres, pas d’espoir

Ni petits matins, ni grands soirs

J’avance

La liberté c’est de l’offrir à quelqu’un

La liberté c’est aimer

Personne ne m’a forcé

Je n’appartient à personne sauf à ceux où à celles que j’ai choisi

La liberté c’est de choisir au milieu de ces inconnues celle avec qui partager

ça

L’inconnue

Elle marchait et courrait

Elle courrait et marchait

Se croisait à rythmes différents

Tout le monde a peur d'être soi même

De ses erreurs, mais pourtant il faut vivre, ça vaut le coup

Plonger, avancer, trébucher, hésiter, trembler

C’est ça qui est beau

Devenir soi même

Tu dis pas je transcende les interdis

Tu dis j’avance

Tu dis rien d’ailleurs, tu penses

Vas-y, saute

Vas-y ouvre grand tu t’en fou

Aller go les oiseaux go

Aller vole, vole gamin, vole, vole

On veut tous voler dans nos rêves personne veut marcher

Et puis on se réveille avec nos pieds, on est déçus

Et puis y’a ceux qui s’en foutent pas contre toi, pas conte nous

Qui s’en foutent parce qu’ils savent que c’est déjà miraculeux d'être là,

d'être debout

C’est déjà une telle chance

Une telle chance

Вона хотіла побачити воду за дощем

Або принаймні світ за склом

Їй не вистачило планети

Вона винайшла систему, в якій була супутником

Вона хотіла побачити інші кольори

Ті, які словами не описати

Відчуйте запахи настрою

Ті, про які чоловіки не хочуть писати

Вона завжди була на умовній

Завжди готовий подорожувати звідси

Вона хотіла бути тим вічним сумнівом

Нехай протяги і вітер розвіються

Вона хотіла померти і стати безсмертною

Бути закоханим без необхідності кохати

Вона хотіла знати вагу своєї душі

Щоб позбутися цього

Вона хотіла бути вільною

Він знав, що не такий, як інші

Ледве минув нижню частину її дверей

До речі, інші, «інші», так він нас називав

Він хотів більше розкладів, але тримав годинник

Він регулював там години, які дуже хотів прожити

Він хотів мати друга в кожній країні світу

І знати історії, ті, що не є книжковими

Він вірив у це, в це людство, що розуміє себе

З війнами кохання і смертями від сміху

У кожному сумніві він довіряв

Він любив співати тишу і малювати порожнечу

Він хотів відчути смак гострих відчуттів без жодного страху

Він мав забагато любові до одного серця

Він хотів велику байку

Дізнайся, чи стільки зірок, скільки піщинок

Він хотів бути вільним

Кожен хоче бути вільним

ніхто не хоче бути один

Немає наказів віддавати чи отримувати

Нікого не мріяти чи розчаровувати

Не чекайте від інших нічого, не сподівайтеся

Ні рано вранці, ні чудові вечори

Я вперед

Свобода - це дати її комусь

Свобода – це любов

Мене ніхто не змушував

Я не належу нікому, крім тих чи тих, кого я вибрав

Свобода вибирати серед цих невідомостей того, з ким поділитися

що

Невідомий

Вона йшла і бігла

Вона бігла й ходила

Перетиналися різними темпами

Кожен боїться бути собою

З його помилок, але все одно треба жити, воно того варте

Пірнати, просуватися, спотикатися, вагатися, тремтіти

Ось що красиво

Стань собою

Ви не кажете, що я переступаю заборони

Ти кажеш, я йду далі

Ти, до речі, нічого не говориш, ти думаєш

Давай, стрибай

Відкрий навстіж, тобі байдуже

Ідіть, йдіть птахи

Лети, лети, дитя, лети, лети

Ми всі хочемо літати в наших мріях, ніхто не хоче ходити

А потім ми прокидаємося з піднятими ногами, ми розчаровані

А ще є ті, кому на тебе наплювати, а не на нас

Кому байдуже, бо вони знають, що це вже диво бути там,

стояти

Це вже такий шанс

така удача