Le cordon - Bigflo & Oli

J’aurais pu être un grand artiste, un prix Nobel ou un bandit

Naître dans tes bras, voir dans tes rides à quel point j’ai grandi

Tes battements d’cœur me font imaginer ton sourire

Je vivrai dans ton monde main dans la main avec tes souvenirs

Laisse-moi t’appeler «maman», c’est pas souvent, c’est vrai

Je veux une place au soleil dans ton jardin secret

Pourquoi t’as pas voulu de moi?

Tu dois avoir tes raisons

Y’avait sûrement pas assez d’place dans notre petite maison

Sèche tes larmes, j’suis qu’une graine qui n’a pas pris racine

J’me connais pas et, toi, maman, dis-moi comment tu m’imagines

J'étais trop pressé, c'était p’t-être trop tôt

À mon souvenir, accroche sur l’mur un cadre sans photo

Décris-moi la vue de ta chambre, chante pour m’réconforter

Parfois, je ris en imaginant le nom que j’aurais porté

La mort, la vie: j’y connais rien, quand j’y pense, je m’y perds

J’le verrai jamais mais, s’te plaît, maman, fais-moi un petit frère

Retiens juste mon amour, profite, va faire un tour

Tu serais peut-être bien plus triste si j’avais vu l’jour

J’aurais p’t-être claqué la porte et tout foutu en l’air

Gâcher nos vies en un éclair, d’ailleurs, où est mon père?

La mer, les fleurs, le soleil, les amis, les anniv' ratés

La tristesse, la peur: je ne connaîtrai jamais

Ça fait quoi d’respirer?

Parle-moi, j’veux pas te voir en pleurs

Tu ne m’as pas gardé dans ton ventre, mais laisse-moi une place dans ton cœur

Maman, comment c’est, dehors?

L’amour fort que nous nous portons

Je suis ni vivant ni mort

Mais je sens encore le cordon

Mon enfant, tu sais que j’t’adore

Et je te demande pardon

Je n’ai ni raison ni tort

Et je sens encore le cordon

D’abord, Maman t’aime, ça, faut qu’tu le saches

Je pense tous les jours à toi en m’regardant dans la glace

Tu me ressemblerais, j’entends ton rire dans mes rêves

Et je ressens un grand vide quand le matin se lève

Mais tu ressemblerais à ton père, ce lâche nous a abandonnés

Faut dire qu'à cette époque, on était tous un peu paumés

Et ça m’a fait d’la peine, son sang coulerait dans tes veines

Et, moi, je l’aimais comme je t’aime

Je suis jeune, j’ai toujours pas une thune

J’ai toujours pas fini mes études, et je suis seule

J'étais pas prête à t’accueillir, j’ai du mal à m’en sortir

Et depuis qu’il n’est plus là, c’est encore pire

Entre les cahiers et les couches, le loyer et les cours

J’me serais noyée dans mes journées, broyée par les coûts

J’ai dû faire un choix, sans toi, au bord de la falaise

J’ai préféré ne pas être mère qu’en être une mauvaise

Je nous vois dans un parc, la boue sur les chaussures les éclaboussures,

à avoir peur du temps qui passe

Tu me tiens par la main, tu me parles avec les yeux

Je n’entends plus personne, je ne sens que nous deux

Et j’voulais pas que tu galères, que tu connaisses mes fins de mois

Et puis ton père serait sûrement souvent bien plus absent que toi

On se retrouvera à la prochaine

Je ne t’ai pas donné la vie pour pas tu n’aies pas à vivre la mienne

Maman, comment c’est, dehors?

L’amour fort que nous nous portons

Je suis ni vivant ni mort

Mais je sens encore le cordon

Mon enfant, tu sais que j’t’adore

Et je te demande pardon

Je n’ai ni raison ni tort

Et je sens encore le cordon

Maman, comment c’est, dehors?

Mon enfant, tu sais que je t’adore

L’amour fort que nous nous portons

Et je te demande pardon

Je suis ni vivant ni mort

Je n’ai ni raison ni tort

Mais je sens encore le cordon

Et je sens encore le cordon

Mais je sens encore le cordon

Et je sens encore le cordon

Mais je sens encore le cordon

Et je sens encore le cordon

Mais je sens encore le cordon

Et je sens encore le cordon

Le cordon…

Я міг бути великим художником, лауреатом Нобелівської премії чи бандитом

На твоїх руках народитися, у твоїх зморшках побачити, наскільки я виріс

Твоє серцебиття змушує мене уявити твою посмішку

Я буду жити у твоєму світі рука об руку з твоїми спогадами

Дозвольте називати вас «мама», це не часто, це правда

Я хочу місце під сонцем у твоєму таємному саду

Чому ти не хотів мене?

Ви повинні мати свої причини

У нашому будиночку точно не вистачало місця

Висуши свої сльози, я просто зернятко, що не прижилося

Я сама не знаю, а ти, мамо, скажи мені, як ти мене уявляєш

Я дуже поспішав, можливо, це було зарано

На моїй пам'яті повісьте на стіну рамку без фотографії

Опиши вид із своєї кімнати, заспівай, щоб мене втішити

Іноді я сміюся, уявляючи собі ім’я, яке б я мав

Смерть, життя: я нічого про це не знаю, коли думаю про це, я гублюся

Я його ніколи не побачу, але, будь ласка, мамо, дай мені маленького братика

Просто тримай мою любов, насолоджуйся, катайся

Ви могли б бути набагато сумнішими, якби я побачив світло

Я міг би грюкнути дверима і все зіпсувати

Миттєво руйнуючи наше життя, до того ж де мій тато?

Море, квіти, сонце, друзі, невдалі дні народження

Смуток, страх: я ніколи не дізнаюся

Як це дихати?

Говори зі мною, я не хочу бачити, як ти плачеш

Ти не тримав мене в своєму животі, а дав мені місце в своєму серці

Мамо, як там надворі?

Сильна любов у нас один до одного

Я ні живий, ні мертвий

Але я все ще відчуваю шнур

Дитино моя, ти знаєш, що я тебе обожнюю

І я прошу вибачення

Я не правий і не правий

І я все ще відчуваю шнур

По-перше, мама тебе любить, ти повинен це знати

Я думаю, що ти щодня дивишся на себе в дзеркало

Ти схожий на мене, я чую твій сміх уві сні

І я відчуваю велику порожнечу, коли настає ранок

Але ти був би схожий на свого батька, той боягуз покинув нас

Треба сказати, що в той час ми всі були трохи розгублені

І мені було боляче, його кров тече у твоїх жилах

І я любила його, як люблю тебе

Я молодий, ще не маю грошей

Я ще не закінчив навчання, а я один

Я не був готовий вітати вас, мені важко обійтися

А оскільки його немає, то ще гірше

Між зошитами та підгузками, орендою та уроками

Я б утонув у свої дні, роздавлений витратами

Мені довелося зробити вибір, без тебе, на краю скелі

Краще не бути матір'ю, ніж бути поганою

Я бачу нас у парку, бруд на черевиках бризки,

боятися плину часу

Ти тримаєш мене за руку, розмовляєш зі мною очима

Я нікого не чую, відчуваю лише нас двох

І я не хотів, щоб ти боровся, знаючи мій кінець місяця

І тоді твій батько, напевно, часто був би відсутній набагато більше, ніж ти.

Зустрінемось наступного

Я не дав тобі життя, тому ти не повинен жити моїм

Мамо, як там надворі?

Сильна любов у нас один до одного

Я ні живий, ні мертвий

Але я все ще відчуваю шнур

Дитино моя, ти знаєш, що я тебе обожнюю

І я прошу вибачення

Я не правий і не правий

І я все ще відчуваю шнур

Мамо, як там надворі?

Дитино моя, ти знаєш, що я тебе обожнюю

Сильна любов у нас один до одного

І я прошу вибачення

Я ні живий, ні мертвий

Я не правий і не правий

Але я все ще відчуваю шнур

І я все ще відчуваю шнур

Але я все ще відчуваю шнур

І я все ще відчуваю шнур

Але я все ще відчуваю шнур

І я все ще відчуваю шнур

Але я все ще відчуваю шнур

І я все ще відчуваю шнур

Шнур…