Raincoat - Bibio

Watching the wind blowing rain on my window

Shining like eyes looking out onto the road

Light through the steam of my tea flickers like flames

I put on my raincoat and step into the day

Puddles on the pavements and streams in the gutters are washing the blossom away

I smiled like I didn’t know my telephone number and all of my thoughts yesterday

Down in the churchyard: the yews hollowed and old, trees like umbrellas,

their sound tickles my soul

Puddles by the gravestones are colouring the bluebells and washing the dying

away

They smiled like they never knew a telephone number and all of my thoughts of

today

Дивлюся, як вітер дме дощ у моє вікно

Сяють, як очі, що дивляться на дорогу

Світло крізь пару мого чаю мерехтить, як полум’я

Я одягаю плащ і крокую в день

Калюжі на тротуарах і струмки в жолобах змивають квіти

Я посміхнувся, наче не знаю свого номера телефону й усіх своїх думок учора

Унизу на церковному подвір’ї: тиси видовбані й старі, дерева, як парасольки,

їхній звук лоскоче мою душу

Калюжі біля надгробків розфарбовують дзвіночки та обмивають вмираючого

далеко

Вони посміхалися, наче ніколи не знали номера телефону й усіх моїх думок

сьогодні