Зажигать - Би-2

Жадно так глотает солнце

Два серебряных крыла.

Милый друг твой не вернётся

В этот город никогда.

И огни усталых улиц

Станут по тебе скучать.

Только им печаль такую

В своём сердце не унять.

И зажигать пьяные звёзды

Нет, без тебя так будет сложно...

Как легко плывут ресницы,

Не узнает твой герой,

Если что-нибудь случится

Где-то за морем с тобой.

С ним теперь другое небо,

Облака над головой...

И ступает ангел следом

Незнакомый и чужой.

И зажигать пьяные звёзды

Нет, без тебя так будет сложно...

Всё коварная разлука

Обнимала, как сестра,

Превращала её руки

В два серебряных крыла.

Сколько дождь шептал, а толку,

Ей казалось не всерьёз.

И разбилась на осколки

Всех невыплаканных слёз.

И зажигать пьяные звёзды

Нет, без тебя так будет сложно...

И зажигать пьяные звёзды

Нет, без тебя так будет сложно...

Жадібно так ковтає сонце

Два срібні крила.

Милий друже твій не повернеться

У це місто ніколи.

І вогні втомлених вулиць

Стануть за тобою нудьгувати.

Тільки їм смуток такий

У своєму серці не вгамувати.

І запалювати п'яні зірки

Ні, без тебе так буде складно.

Як легко пливуть вії,

Не впізнає твій герой,

Якщо щось трапиться

Десь за морем із тобою.

З ним тепер інше небо,

Хмари над головою...

І ступає ангел слідом

Незнайомий та чужий.

І запалювати п'яні зірки

Ні, без тебе так буде складно.

Все підступна розлука

Обіймала, як сестра,

Перетворювала її руки

У два срібні крила.

Скільки дощ шепотів, а толку,

Їй здавалося не всерйоз.

І розбилася на уламки

Усіх невиплаканих сліз.

І запалювати п'яні зірки

Ні, без тебе так буде складно.

І запалювати п'яні зірки

Ні, без тебе так буде складно.