Crutches - Bettie Serveert

Boredom always lurks within strange places

But still I find a way to feed my mind

The worlds collide beyond those spaces

I’m never sure of what goes on inside

If I apologize for every crutch I’ve used

I guess I never would have walked inside those shoes

Be hold the world that I’ve been shaping

I never said that I’d belong

In other words have I been flaking

Don’t you know what I would have done

If I apologize for every crutch I’ve used

I guess I never would have worked inside those shoes

So let me down, down, down, let it bubble all around me

Always something else to do, let me down, down, down

Let the shallowness surround me, let me drown in it

From the tint of my eyes I can see the world

Spinning like a girl never satisfied

And though it’s plain to see, you don’t exist for me

Don’t believe every word that they say

So let me down, down, down, let it bubble all around me

Always something else to prove, let me down, down, down

Let the shallowness surround me, let me drown in it

A part of my mind never wonders still

Why it’s close at hand?

It’s never out of sight

And though it’s part of me, you’re never going to see

Don’t believe every word that they say

Don’t believe every word that they say

Нудьга завжди ховається в дивних місцях

Але все ж я знаходжу способ нагодувати мій розум

Світи стикаються за межами цих просторів

Я ніколи не знаю, що відбувається всередині

Якщо я прошу вибачення за кожну милицю, яку я використав

Здається, я б ніколи не зайшов у ці черевики

Тримай світ, який я формую

Я ніколи не казав, що належу

Іншими словами, я лущився

Хіба ви не знаєте, що я б зробив

Якщо я прошу вибачення за кожну милицю, яку я використав

Здається, я ніколи б не працював у цих черевиках

Тож опустіть мене вниз, вниз, вниз, нехай пузиряться навколо мене

Завжди щось інше робити, підводьте мене, знижуйте, знижуйте

Нехай мілководство оточує мене, нехай я в ній потону

Відтінком очей я бачу світ

Крутиться, як дівчина, ніколи не задоволена

І хоча це зрозуміло — ти для мене не існуєш

Не вірте кожному їх слову

Тож опустіть мене вниз, вниз, вниз, нехай пузиряться навколо мене

Завжди щось ще доводити, підводьте мене, пригнічуєте, пригнічуєте

Нехай мілководство оточує мене, нехай я в ній потону

Частина мого розуму ніколи не дивується

Чому це під рукою?

Він ніколи не зникає з поля зору

І хоча це частина мене, ти ніколи не побачиш

Не вірте кожному їх слову

Не вірте кожному їх слову