Caso comum de trânsito - Belchior

Faz tempo que ninguém canta uma canção falando fácil… claro-fácil, claramente.

.

das coisas que acontecem todo dia, em nosso tempo e lugar.

Você fica

perdendo o sono, pretendendo ser o dono das palavras, ser a voz do que é novo;

e a vida, sempre nova, acontecendo de surpresa, caindo como pedra o povo

À tarde, quando eu volto do trabalho, mestre Joaquim pergunta assim pra mim:

— Como vão as coisas?

Como vão as coisas?

Como vão as coisas, menino?

E eu respondo assim:

— Minha namorada voltou para o norte, ficou quase louca e arranjou um emprego

muito bom.

Meu melhor amigo foi atropelado, voltando para casa…

Caso comum de trânsito, caso comum de trânsito, caso comum de trânsito

Pela geografia, aprendi que há, no mundo, um lugar, onde um jovem como eu pode

amar e ser feliz.

Procurei passagem: avião, navio… Não havia linha praquele

país

— E aquele poeta, moreno e latino, que, em versos de sangue, a vida e o amor

escreveu… Onde é que ele anda?

— Ninguém sabe dele…

— Fez uma viagem?

— Não, desapareceu

Deita ao meu lado.

Dá-me o teu beijo.

Toda a noite o meu corpo será teu.

Eles vêm buscar-me na manhã aberta: a prova mais certa que não amanheceu.

Não amanheceu, menina.

Não amanheceu, ainda

Давно ніхто пісню не співав, розмовляючи легко... ясно-легко, ясно.

.

речей, які відбуваються щодня, у наш час і в нашому місці.

Ти залишайся

втрачаючи сон, прикидаючись володарем слів, голосом нового;

і життя, завжди нове, відбувається зненацька, люди падають, як камінь

У другій половині дня, коли я повертаюся з роботи, майстер Жоакім запитує мене:

- Як справи?

Як справи?

Як справи, хлопче?

А я відповідаю так:

— Моя дівчина повернулася на північ, майже збожеволіла і влаштувалася на роботу

дуже добре.

Мого найкращого друга по дорозі додому потрапив під машину...

Загальний випадок дорожнього руху, загальний випадок дорожнього руху, загальний випадок дорожнього руху

Завдяки географії я дізнався, що у світі є місце, де така молода людина, як я, може

любити і бути щасливим.

Шукав квиток: літак, корабель… Черги на це не було

країна

— І той поет, темний і латинський, який у віршах крові, життя та любові

написав… Куди він їде?

— Про нього ніхто не знає…

— Ви подорожували?

— Ні, зникло

Лягай біля мене.

Дай мені свій поцілунок.

Цілу ніч моє тіло буде твоїм.

Вони приходять за мною відкритого ранку: найвірніший доказ того, що ще не світало.

Ще не світає, дівчино.

Ще не розвиднілося