22.03 - Bekar

On a l’temps mais bon

Mal dans ma peau

J’suis mal dans mes pompes (trop d’galères)

Tellement mal qu’on les comptes

Un mal pour un bien

Au mic' on les paumes

Alors on gratte, on sait c’qu’on fait d’mieux

P’t'être qu’on s’est trompé d’milieux

Rien à perdre t’es contre tes vieux (ouais)

Laisse tomber dieu, les pochons qu’on paie 10

T'élèvent pas mais tes rêves partent en confettis eux (hey)

Prend toi la tête, faut l’axe et la volonté

Voilà qu’t’es là, vole après la voie lactée

Mais t’as les boules, et t’façon j’avais 16 ans

J’me rappelle de mai, d’août, pas des saisons

J’ai jamais cru qu’j’aurais su faire un projet si beau sérieux

En travaillant t’auras tout mais crois-moi sans bosser, rien

J'étais apeuré par les doutes

J’ai souvent pleuré, j’sors des abysses en riant

Celle là c’est pour mes craintes, celle là c’est pour mes rêves

S’en lasser pour les tracas, j’veux plus m’retourner vers eux

J'écris, tellement éteint (ouh)

Les cris des mouettes sont des bruits qui m’ont atteint

Devant la plage, tant d’barques, un lac d’eau réapparaît

Dans l’bas d’ce monde, j’aurais beau réaliser

Qu’ici bas l’eau est dense

Ça suffit pas, noyé dedans

La vie m’embarque dans les grandes forêts boréales

У нас є час, але добре

Погано про себе

Я поганий у своїх насосах (забагато камбузів)

Настільки погано, що ми їх рахуємо

Погане за добро

Біля мікрофона на долонях

Тож ми дряпаємося, ми знаємо, що ми робимо найкраще

Можливо, ми отримали неправильний фон

Нічого втрачати, ти проти своїх старих (так)

Відкинь боже, пакети, які ми платимо 10

Не піднімай тебе, але твої мрії йдуть в конфетті (ей)

Візьміть ініціативу, потрібна вісь і воля

Ось ти й лети за чумацьким шляхом

Але у вас є яйця, і ви, як мені було 16 років

Я пам'ятаю травень, серпень, а не пори року

Ніколи не думав, що зможу зробити такий серйозний проект

Працюючи, ви матимете все, але, повірте, без роботи нічого

Мене злякали сумніви

Я часто плакала, зі сміхом вилажу з безодні

Цей для моїх страхів, цей для моїх мрій

Втомившись від клопоту, я більше не хочу до них повертатися

Я пишу, такий вимер (ой)

Крики чайок - це шуми, що долинули до мене

Перед пляжем, стільки човнів, знову з'являється озеро води

На дні цього світу добре було б усвідомити

Що вода тут густа

Мало, потонули в ньому

Життя веде мене у великі бореальні ліси