Kriegsphilosophie - Behemoth

From long forgotten aeons

At sunrise thou shouldst come

Desired for so fucking long

Ascend at my command

Surmount the sea

Throw open portals of life

And scale this endless mountain

Of grace and of tears

Oh voice unspoken

Mourn unheard

Abandoned heart so desolate

Rise, bow down before the kingless throne

When sun is yet to rise

Consume this putrid sphere

Forever and beyond

When heavenly chants mute

Thy apparition did I behold

Venus, the sweetest of them all

Let me bathe in thy divinity

Descend and thou hast descended

Depart not yet

I crave for warmth of blissful rays

And fateless eyes encourage me

The ancient dreaming

The wolf’s unchained

Disobedience has such a victorious taste

Forever abandoned among gods

Since I have been made flesh

And yet I challenge Thee

Canst Thou hear my battle cry?

З давно забутих еонів

На схід сонця ти повинен прийти

Бажаний так довго

Підніміться за моєю командою

Здолати море

Відкрийте портали життя

І піднятися на цю нескінченну гору

Благодаті й сліз

О, невимовний голос

Сумувати нечутно

Покинене серце таке спустошене

Встань, вклонись перед безцарським престолом

Коли сонце ще не зійшло

Споживайте цю гнилу сферу

Назавжди і далі

Коли притихають небесні співи

Я бачив твій привид

Венера, наймиліша з усіх

Дозволь мені скупатися в твоїй божественності

Спустися і ти зійшов

Ще не від’їжджати

Я жадаю тепла блаженних променів

І бездольні очі мене підбадьорюють

Стародавній сон

Вовк розкутий

Непослух має такий переможний смак

Назавжди покинутий серед богів

Оскільки я стала тілом

І все ж я кидаю Тобі виклик

Ти чуєш мій бойовий клич?