Chant of the Eastern Lands - Behemoth

In the forest of the Eternal dreaming

Old oak lighted up by the fullmoon’s light

The coldness of dungeon torches the inside of wooden maze

From the womb of the mother-wolf I was born

The witches foretold the coming of tragedy

They awakened fright in the hearts of my enemies

In the midnight wilderness I took a pledge

Quickly I fell in love with the taste of steel

For ages waiting for its donudation

The final triumph

The pure barbarity

I howl to the moon to support my battle

The moon, symbol of purity, the essence of beauty

I damn the sun, rising again and again

In brightness of bloody light, steel holocaust

I received hails from the northern side

Of snowcovered Carpathians

The light breath of nightbreeze, as a sign

I summon the iron powers, cavalry of my brothers

From the land of armageddish fields

I am bard of the eastern lands…

I lead my brothers for death struggle

In glory of victory my armies rise

Barbarians tribes with fury of desecration

With axes reach the sky, hiding usurpator in their wings

Call the clouds, desecrating all the holiness

Hurt bodies on the snow, Pandaemonium burns

This battle is a rebellion, rebirth of old traditions

Mythical hell is the paradise to the true warriors

There they attain eternity and sit high on the thrones

Pagan nations became united

Mighty bards received their long awaited silence

Slavs returned to their villages and woods

Pagan frights of heavenly hell dispelled

…I opened the door to the higher than stars knowledge

And took a long walk through the unknown dimensions

As the sign of the fullmoon, in damnations I shall rise

У лісі Вічного сну

Старий дуб освітлений світлом повного місяця

Холод підземелля запалює внутрішню частину дерев’яного лабіринту

З лона вовчиці я народився

Відьми передрікали настання трагедії

Вони пробудили страх у серцях моїх ворогів

У північній пустелі я взяв обітницю

Швидко я закохався у смак сталі

Віками чекав його дарування

Остаточний тріумф

Чисте варварство

Я вию на місяць, щоб підтримати свою битву

Місяць, символ чистоти, сутність краси

Я проклятий сонце, що сходить знову і знову

У яскравості кривавого світла, сталевий голокост

Я отримав град з північного боку

Засніжених Карпат

Легкий подих нічного вітру як знак

Я викликаю залізні сили, кінноту моїх братів

З країни озброєних полів

Я бард східних земель…

Я веду своїх братів на смертельну боротьбу

У славу перемоги мої армії піднімаються

Племена варварів з люттю осквернення

З сокирами досягають неба, ховаючи узурпатора у своїх крилах

Поклич хмари, осквернивши всю святість

Поранені тіла на снігу, Pandaemonium опіки

Ця битва — бунт, відродження старих традицій

Міфічне пекло — це рай для справжніх воїнів

Там вони досягають вічності й сидять високо на тронах

Язичницькі народи об’єдналися

Могутні барди отримали довгоочікуване мовчання

Слов’яни повернулися в свої села і ліси

Поганські страхи райського пекла розвіяні

…Я відчинив двері до знання вищого за зірки

І пройшов довгу прогулянку невідомими вимірами

Як знак повного місяця, у прокляттях я встану