Vaults of Ageless Pain - Beheaded

Winds howl across this desert called man

Their arid nature wither the scope for dreams

Artistry annulled from this soreful land

Staring into the eyes of stone soaked with tears

Granules blown apart and scattered in time

Sands embedded in sands — hour after hour

Melodies ring out the pain from oceans of grime

Sufferage fed into the prey awaiting its devourer

Brotherhood ceased its existence

Warmth inversed into chilling abhorrence

Adversities forged the path of hate

The senseless truth that failed its intent

Benevolence laid waste across this creation

Silence lacerates through walls of deliration

Within the folding depths roams the sore

Descending the eerie pathways of this horrid bane

Inured by time and drowned in odious lore

Helplessly lapsing into vaults of ageless pain

Ravaged by the bloodlust that reigns supreme

Congenital apathy imposed sentiment denial

Mentally maimed, begging for reprisal

Echoing bitterness rips inside this

Desolate dream

Brotherhood ceased its existence

Warmth inversed into chilling abhorrence

Adversities forged the path of hate

The senseless truth that failed its intent

Benevolence laid waste across this creation

Silence lacerates through walls of deliration

Winds howl across this desert called man

Their arid nature wither the scope for dreams

Artistry annulled from this soreful land

Staring into the eyes of stone soaked with tears

Granules blown apart and scattered in time

Sands embedded in sands — hour after hour

Melodies ring out the pain from oceans of grime

Sufferage fed into the prey awaiting its devourer

Виють вітри по цій пустелі, званій людиною

Їхня посушлива природа засмічує простір для мрій

Художність зникла з цієї болісної землі

Дивлячись в очі кам’яних, просочених сльозами

Гранули, розбиті й розсіяні в часі

Піски, закладені в піски — година за годиною

Мелодії передають біль із океанів бруду

Страждання згодовуються здобиччю в очікуванні свого пожирача

Братство припинило своє існування

Тепло переросло в холодну огиду

Негаразди проклали шлях ненависті

Безглузда правда, яка не виправдала свого наміру

Доброзичливість спустошила це творіння

Тиша розривається крізь стіни марення

Всередині складчастих глибин блукає болячка

Спускаючись моторошними стежками цього жахливого прокляття

Відчутний часом і потоплений в одиозних знаннях

Безпорадно занурюється в склепіння нестаріючого болю

Спустошений кровожадністю, яка панує

Вроджена апатія нав'язана запереченням настроїв

Душевно покалічений, благаючи про розплату

Відлуння гіркоти розривається всередині

Безлюдний сон

Братство припинило своє існування

Тепло переросло в холодну огиду

Негаразди проклали шлях ненависті

Безглузда правда, яка не виправдала свого наміру

Доброзичливість спустошила це творіння

Тиша розривається крізь стіни марення

Виють вітри по цій пустелі, званій людиною

Їхня посушлива природа засмічує простір для мрій

Художність зникла з цієї болісної землі

Дивлячись в очі кам’яних, просочених сльозами

Гранули, розбиті й розсіяні в часі

Піски, закладені в піски — година за годиною

Мелодії передають біль із океанів бруду

Страждання згодовуються здобиччю в очікуванні свого пожирача