Fya - Beba

E poi fino a qui

Un anno che è sembrato un’ora

Come se non fosse bastato soffrire

Come se il tempo mi aiutasse a capire

Che non puoi che perdere la mira

E fare fuoco, fire, perché questo inferno è casa nostra (E un po' mi ricorda

che)

Se ridono di me, non sanno poi che dire

Non mi manca niente finché questo inferno è casa nostra (E un po' mi ricorda me)

E che cosa darei per una festa a cui andare

Il tuo sguardo da incrociare sulle mie gambe incrociate

Divento una bstia se vedo che vi parlat

Faccio finta di niente perché odio le scenate

Ma non lo vedi quanto sono frustrata?

Mi manca la mia vita, questi me l’hanno negata

Ma poi mi guardi come a dire: «Se cadi, ti prendo»

Baciare te è come spararsi nel petto, ehi

Non puoi che perdere la mira

E fare fuoco, fire, perché questo inferno è casa nostra (E un po' mi ricorda

che)

Se ridono di me, non sanno poi che dire

Non mi manca niente finché questo inferno è casa nostra (E un po' mi ricorda me)

Voglio notti di whisky, di dischi rigati

Da sentire in auto in viaggio fra rischi e peccati

Spogliarmi dell’orgoglio e non chiedermi se sia giusto

E non ne voglio marche addosso, ma te come unico lusso

E ci facciamo male in questo bilocale

In zona rossa ce ne siamo detti di tutti i colori

Tu che odi gridare, io un po' bipolare

Non siamo chiusi dentro casa, abbiamo chiuso gli altri fuori

E poi fino a qui

Un anno che è sembrato un’ora

Come se non fosse bastato soffrire

Come se il tempo mi aiutasse a capire

Che non puoi che perdere la mira

E fare fuoco, fire, perché questo inferno è casa nostra (E un po' mi ricorda

che)

Se ridono di me, non sanno poi che dire

Non mi manca niente finché questo inferno è casa nostra (E un po' mi ricorda me)

E non pensavo sarei stata così bene

Con addosso le catene

A tremare, sì, però insieme

Col freddo che ci conviene

Io che ho litigato e piace farmi stare zitta

Mi conosci bene, sembri la mia città (Rosselle Essense)

А потім до сюди

Рік, який здавався годиною

Ніби страждань було недостатньо

Ніби час допоміг мені зрозуміти

Що ви можете лише втратити ціль

І розведіть вогонь, вогонь, тому що це пекло - наш дім (це мені трохи нагадує

що)

Якщо вони сміються з мене, вони не знають, що сказати

Я сумую ні за чим, поки це пекло — наш дім (Це мені трохи нагадує)

І що б я віддав, щоб піти на вечірку

Твій погляд зустрічає мої схрещені ноги

Я стаю звіром, якщо бачу, як ти розмовляєш з тобою

Я вдаю, що нічого не сталося, бо ненавиджу сцени

Але ви не бачите, як я розчарований?

Я сумую за своїм життям, мені в цьому відмовили

Але потім ти дивишся на мене, ніби кажеш: «Якщо ти впадеш, я тебе спіймаю».

Цілувати тебе - все одно, що вистрілити собі в груди, ей

Ви можете лише втратити приціл

І розведіть вогонь, вогонь, тому що це пекло - наш дім (це мені трохи нагадує

що)

Якщо вони сміються з мене, вони не знають, що сказати

Я сумую ні за чим, поки це пекло — наш дім (Це мені трохи нагадує)

Я хочу ночі віскі, смугастих платівок

Почути в машині в подорожі між ризиками та гріхами

Позбавте мене гордості і не питайте мене, чи це правильно

І я не бажаю тавр на собі, а ти як єдину розкіш

І ми постраждали в цій двокімнатній квартирі

У червоній зоні ми ми говорили про всі кольори

Ти, хто ненавидиш кричати, я трошки біполярний

Ми не замкнені в будинку, ми закрили інших

А потім до сюди

Рік, який здавався годиною

Ніби страждань було недостатньо

Ніби час допоміг мені зрозуміти

Що ви можете лише втратити ціль

І розведіть вогонь, вогонь, тому що це пекло - наш дім (це мені трохи нагадує

що)

Якщо вони сміються з мене, вони не знають, що сказати

Я сумую ні за чим, поки це пекло — наш дім (Це мені трохи нагадує)

І я не думав, що у мене все так добре вийде

Носіння ланцюгів

Тремтіти, так, але разом

З холодом, який нам подобається

Я, який посварився і любить мовчати

Ти знаєш мене добре, ти схожий на моє місто (Росел Ессенс)