Gare au loup - BB Brunes

Ah!

La!

La!

Quelle triste histoire,

Triste mais belle surtout.

Je suis allé voir hier soir cette fille qui me rend fou, fille qui me rend fou.

«Bonsoir Madame, je sais qu’il est tard, m’en voulez point surtout.

Si j’suis venu vous voir ce soir c’est que je suis fou de vous,

je suis fou de vous!»

Et chaque soir sur le comptoir, au bar des rendez-vous

Elle me jetait de ces regards, me faisait les yeux doux, me faisait les yeux

doux.

«Mon cher monsieur, c’est qu’il se fait tard!

M’inviteriez-vous?»

«Ah non Madame!

Non pas ce soir, ce n’est pas contre vous»

Et un beau soir, on frappa a ma porte

Love You

On m’annonça que Madame était morte,

On m’enfila les menottes aux poignets,

Et on me dit: «C'est vous qui l’avez mangé, c’est vous qui l’avez mangé !»

Ах!

The!

The!

Яка сумна історія

Сумно, але перш за все красиво.

Я пішов до цієї дівчини вчора ввечері, яка зводить мене з розуму, дівчини, яка зводить мене з розуму.

«Добрий вечір, пані, я знаю, що вже пізно, не звинувачуйте мене.

Якщо я прийшов до тебе сьогодні ввечері, це тому, що я без розуму від тебе,

Я шалено в тебе закоханий!»

І щовечора на прилавку в дат-барі

Вона дивилася на мене, кидала на мене очі, робила на мене очі

м'який.

«Шановний пане, вже пізно!

Ви б запросили мене?"

«О ні пані!

Не сьогодні ввечері, це не проти вас».

І одного прекрасного вечора в мої двері постукали

люблю тебе

Мені сказали, що мадам померла,

На мої зап'ястя наділи наручники,

А мені сказали: «Ти з’їв, ти з’їв!»