The Silence - Bastille

Tell me a piece of your history

That you're proud to call your own

Speak in words you picked up

As you walked through life alone.

We used to swim in your stories

And be pulled down by their tide,

Choking on the words

And drowning with no air inside.

Now you've hit a wall and it's not your fault

My dear, my dear, my dear.

Now you've hit a wall and you've hit it hard,

My dear, my dear, oh dear.

It is not enough to be dumbstruck;

(Can you fill the silence?)

You must have the words in that head of yours.

And oh, oh, can you feel the silence?

I can't take it anymore,

'Cause it is not enough to be dumbstruck.

(Can you fill the silence?)

Tell me a piece of your history

That you've never said out loud.

Pull the rug beneath my feet

And shake me to the ground.

Wrap me around your fingers,

Break the silence open wide,

And before it seeps into my ears,

It fills me up from the inside.

Now you've hit a wall and you're lost for words,

My dear, my dear, my dear.

Now you've hit a wall and you hit it hard

My dear, my dear, oh dear.

It is not enough to be dumbstruck;

(Can you fill this silence?)

You must have the words in that head of yours.

And oh, oh, can you feel the silence?

I can't take it anymore,

'Cause it is not enough to be dumbstruck.

(Can you fill the silence?)

If you give it a name, then it's already won.

What you good for, what you good for?

If you give it a name, then it's already won.

What you good for, what you good for?

If you give it a name, then it's already won.

What you good for, what you good for?

If you give it a name, then it's already won.

What you good for, what you good for?

It is not enough to be dumbstruck;

(Can you fill this silence?)

You must have the words in that head of yours.

And oh, oh, can you feel the silence?

I can't take it anymore,

'Cause it is not enough to be dumbstruck, oh.

Розкажіть мені частину своєї історії

Що ти з гордістю називаєш своїм

Говоріть словами, які ви підібрали

Як ти йшов по життю один.

Колись ми плавали у ваших історіях

І бути понесеним їхнім припливом,

Задихаючись від слів

І тоне без повітря всередині.

Тепер ти вдарився об стіну, і це не твоя вина

Мій любий, мій любий, мій любий.

Тепер ти вдарився об стіну і сильно вдарився,

Мій любий, мій любий, о любий.

Недостатньо бути враженим;

(Чи можете ви заповнити тишу?)

Ви повинні мати слова в цій вашій голові.

І о, о, ти відчуваєш тишу?

Я більше не можу терпіти,

Тому що мало бути враженим.

(Чи можете ви заповнити тишу?)

Розкажіть мені частину своєї історії

Те, що ти ніколи не говорив вголос.

Потягни килим під мої ноги

І струсіть мене на землю.

Обгорни мене навколо своїх пальців,

Розірвати тишу широко,

І перш ніж воно проникне в мої вуха,

Це наповнює мене зсередини.

Тепер ти вдарився об стіну і втратив слова,

Мій любий, мій любий, мій любий.

Тепер ти вдарився об стіну і сильно вдарився

Мій любий, мій любий, о любий.

Недостатньо бути враженим;

(Чи можете ви заповнити цю тишу?)

Ви повинні мати слова в цій вашій голові.

І о, о, ти відчуваєш тишу?

Я більше не можу терпіти,

Тому що мало бути враженим.

(Чи можете ви заповнити тишу?)

Якщо дати йому назву, значить, він уже виграний.

Чим ти хороший, для чого ти хороший?

Якщо дати йому назву, значить, він уже виграний.

Чим ти хороший, для чого ти хороший?

Якщо дати йому назву, значить, він уже виграний.

Чим ти хороший, для чого ти хороший?

Якщо дати йому назву, значить, він уже виграний.

Чим ти хороший, для чого ти хороший?

Недостатньо бути враженим;

(Чи можете ви заповнити цю тишу?)

Ви повинні мати слова в цій вашій голові.

І о, о, ти відчуваєш тишу?

Я більше не можу терпіти,

Тому що мало бути враженим, о.