Oblivion - Bastille

When you fall asleep,

with your head,

upon my shoulder.

When you’re in my arms,

but you’ve gone somewhere deeper.

Are you going to age with grace?

Are you going to leave a path that joins?

Are you going to age with grace?

Or only to wake and hide your face.

Well.oh, oblivion.

Is calling out your name.

You always take it further,

than I ever can.

When you play it harder,

and I try to follow you there,

It’s not about control,

But I turn back when I see where you go.

Are you going to age with grace?

Are you going to leave a path that joins?

Well.oh, oblivion.

Is calling out your name.

You always take it further,

than I ever can.

Oh and oh oblivion,

is calling out your name

You always take it further,

than I ever can.

Коли ти заснеш,

з твоєю головою,

на моє плече.

Коли ти в моїх обіймах,

але ти пішов кудись глибше.

Чи збираєтеся ви старіти з благодаттю?

Чи збираєтеся ви залишити шлях, який з’єднується?

Чи збираєтеся ви старіти з благодаттю?

Або лише розбудити й приховати своє обличчя.

Ну, забуття.

Викликає ваше ім’я.

Ви завжди йдете далі,

ніж я можу.

Коли ви граєте важче,

і я намагаюся слідувати за вами там,

Це не про контроль,

Але я повертаюся, коли бачу, куди ти йдеш.

Чи збираєтеся ви старіти з благодаттю?

Чи збираєтеся ви залишити шлях, який з’єднується?

Ну, забуття.

Викликає ваше ім’я.

Ви завжди йдете далі,

ніж я можу.

Ох і о забуття,

 викликає ваше ім’я

Ви завжди йдете далі,

ніж я можу.