Зима (Интерлюдия) - Basic Boy

Зима, оставит нас одних

Под тонким слоем льда мы будто пузырьки

Пытаемся сбежать в преддверии весны

Исчезнуть навсегда, чтоб вдохновить новую жизнь

Ледоколом сквозь небосвод

Первая гроза нам не будет помехой

Я — земля, что вдыхает свой первый дождь

Первая трава, что искрится светом

Странные ребята никогда не были нормой

Тонкие детали ударяют прямо в под дых

Собираю пазл так, как я его вижу

Всё тот же фрик, он никогда не будет ближе

Твёрдым шагом идём против ветра

Сознание прикроет моё хрупкое тело

Стрелы бесполезны против музыки, поверь

Не задушишь идею, не запрёшь в подземелье

Тысяча мыслей и тысяча голосов

Мы смертельное оружие для зачахших умов

Звуковое преступление против наглой тупизны

Вот призыв к движению, но пойдешь ли с нами ты?

(Но пойдешь ли с нами ты?)

Зима, залишить нас самих

Під тонким шаром льоду ми ніби бульбашки

Намагаємося втекти напередодні весни

Зникнути назавжди, щоб надихнути нове життя

Криголамом крізь небосхил

Перша гроза нам не буде перешкодою

Я— земля, що вдихає свій перший дощ

Перша трава, що іскриться світлом

Дивні хлопці ніколи не були нормою

Тонкі деталі вдаряють прямо в подих

Збираю пазл так, як я його бачу

Все той же фрик, він ніколи не буде ближче

Жорстким кроком йдемо проти вітру

Свідомість прикриє моє тендітне тіло

Стріли марні проти музики, повір

Не задушиш ідею, не запріш у підземеллі

Тисяча думок і тисяча голосів

Ми смертельна зброя для зачахлих умів

Звуковий злочин проти зухвалої тупізни

Ось заклик до руху, але підеш ти з нами?

(Але підеш чи ти з нами?)