Green Lake's Ground - Atargatis

His love to Fate angered mother nature

A nymph who’s hidden on a green lake’s ground

To avoid her binding to this human

To avoid soiling nature’s majesty

«I'm here on the green lake’s ground

Can’t you hear me, there’s no way out

I’m held behind, under the surface

Am kept away from your honest love»

He asked the wind if it ever had played in her hair

And the grass if it ever felt her touch

Asked the green lake if it mirrored her amber eyes

And lay in silence to hear his innermost

Under the surface he saw her silhouette

Sparkle through the silent surface of the lake

Saw her lying motionless on the waters ground so deep

He despaired for she could not be alive anymore

«I'm here on the green lake’s ground

I am still alive, water’s magic protects me Don’t you take your last breath

Just continue your life without me»

And he spoke…:

«My only wish has been to share my life with you

In eternity I will bind my heart to yours

I’ll be lying next to you so silently

On the green waters ground, oh so deep…»

Not knowing that she was still alive

Well protected by nature’s magical might

His only wish has been to get so close to her

He hurled himself into the depth

Without taking a last breath

And he jumped…

Його любов до долі розлютила матінку-природу

Німфа, яка сховалася на землі зеленого озера

Щоб уникнути її зв’язку з цією людиною

Щоб не забруднити велич природи

«Я тут, на землі зеленого озера

Ти мене не чуєш, виходу немає

Мене тримають позаду, під поверхнею

Мене тримають подалі від твого щирого кохання»

Він запитав вітер, чи грав він у її волоссі

І трава, якщо коли відчула її дотик

Запитала зелене озеро, чи віддзеркалює воно її бурштинові очі

І лежав у тиші, щоб почути найпотаємніше

Під поверхнею він бачив її силует

Блискувати крізь тиху поверхню озера

Бачив, як вона нерухомо лежала на водній землі так глибоко

Він впадав у відчай, бо вона більше не могла бути живою

«Я тут, на землі зеленого озера

Я ще живий, магія води мене захищає Не робіть останній подих

Просто продовжуй своє життя без мене»

І він промовив…:

«Єдиним моїм бажанням було поділитися з вами своїм життям

У вічності я прив’яжу своє серце до твого

Я лежатиму поруч із тобою так тихо

На зелених водах землі, о так глибокий…»

Не знаючи, що вона ще жива

Добре захищений магічною силою природи

Його єдиним бажанням було наблизитися до нею

Він кинувся в глибину

Не роблячи останнього подиху

І він стрибнув…